Дорогая - Кукрыниксы

Вечер черные брови насупил,

Чьи-то кони стоят у двора.

Не вчера ли я молодость пропил,

Разлюбил ли тебя не вчера?

Не храпи, запоздалая тройка!

Наша жизнь пронеслась без следа.

Может, завтра больничная койка

Упокоит меня навсегда.

Может, завтра совсем по-другому

Я уйду, исцеленный навек,

Слушать песни дождей и черемух,

Чем здоровый живет человек.

Позабуду я мрачные силы,

Что терзали меня, губя.

Облик ласковый!

Облик милый!

Лишь одну не забуду тебя.

Пусть я буду любить другую,

Но и с нею, с любимой, с другой,

Расскажу про тебя, дорогую,

Что когда-то я звал дорогой.

Расскажу, как текла былая

Наша жизнь, что былой не была...

Голова ль ты моя удалая,

До чего ж ты меня довела?

Пусть я буду любить другую,

Но и с нею, с любимой, с другой,

Расскажу про тебя, дорогую,

Что когда-то я звал дорогой.

Расскажу, как текла былая

Наша жизнь, что былой не была...

Голова ль ты моя удалая,

До чего ж ты меня довела?

Вечір чорні брови насупив,

Чиїсь коні стоять біля двору.

Чи не вчора я молодість пропив,

Чи розлюбив тебе не вчора?

Не хропи, запізніла трійка!

Наше життя промайнуло без сліду.

Може, завтра лікарняне ліжко

Упокоїть мене назавжди.

Може, завтра зовсім по-іншому

Я піду, зцілений навіки,

Слухати пісні дощів та черемхи,

Чим здорова живе людина.

Забуду я похмурі сили,

Що мучили мене, гублячи.

Зовнішність ласкава!

Зовнішній милий!

Лише одну не забуду тебе.

Нехай я любитиму іншу,

Але і з нею, з коханою, з іншого,

Розповім про тебе, дорогу,

Що колись я кликав дорогою.

Розповім, як текла колишня

Наше життя, що колишнім не було...

Чи голова ти моя вдала,

Чого ж ти мене довела?

Нехай я любитиму іншу,

Але і з нею, з коханою, з іншого,

Розповім про тебе, дорогу,

Що колись я кликав дорогою.

Розповім, як текла колишня

Наше життя, що колишнім не було...

Чи голова ти моя вдала,

Чого ж ти мене довела?