Время - Кукрыниксы

Блики снов отражают

Сущность вечного в мире.

И мерцают, мерцают

Мои звёзды в выси.

И несутся, сбиваясь,

Мои отраженья.

Они мчатся, как кони.

Я прошу, помоги мне.

Что ж, не догнать

Коней лихих.

Но я могу помочь.

Время наше в снах-

Мы родимся вновь.

В отблесках зимы мечтой

Ты будь гоним вперед,

Возроди рассвет.

Всё вернётся вспять.

Сумрак дней вереницы

Заменил все мечты мои.

Я теряюсь, теряюсь.

Словно зверь в темнице.

И сгорают, сцепившись,

Мои ожиданья.

Я загнал их до смерти,

И прошу, помоги мне.

Что ж, не догнать

Коней лихих.

Но я могу помочь.

Время наше в снах-

Мы родимся вновь.

В отблесках зимы мечтой

Ты будь гоним вперед,

Догони рассвет.

Всё вернётся вспять.

Блики снів відбивають

Сутність вічного у світі.

І мерехтять, мерехтять

Мої зірки в виси.

І мчать, збиваючись,

Мої відбитки.

Вони мчать, як коні.

Я прошу, допоможи мені.

Що ж, не наздогнати

Коней лихих.

Але я можу допомогти.

Час наш у снах-

Ми народимося знову.

У відблисках зими мрією

Ти будеш женим уперед,

Відроди світанок.

Все повернеться назад.

Сутінок днів низки

Замінив усі мрії мої.

Я гублюся, гублюся.

Немов звір у темниці.

І згоряють, зчепившись,

Мої очікування.

Я загнав їх до смерті,

І прошу, допоможи мені.

Що ж, не наздогнати

Коней лихих.

Але я можу допомогти.

Час наш у снах-

Ми народимося знову.

У відблисках зими мрією

Ти будеш женим уперед,

Наздожени світанок.

Все повернеться назад.