Шторм - Кукрыниксы

Нежное море непривычно в игноре,

Нас пытаются снова скинуть за борт и слить на дно.

Черти на нервах дожидаются первых

И сгущаются тучи, просто начался новый шторм.

Бедные люди, не поймут, кто их судит

И стараются выжить зацепиться успеть за борта.

Бедное море пожирает их с болью

Мы не помним начала и не видим конца.

Остаётся дождаться, когда начнётся шторм,

И мы будем вгрызаться за жизнь своих, за дом.

Остаётся дождаться, когда начнётся шторм,

В наших силах достать всех, кто мутит воду в нём.

Снова, как прежде: пересуды, невежды

И откуда в их водах столько мусора с чужих берегов.

Моё нежное сердце, все стремится согреться

И начать бы сначала, без вражды, без потерь, без врагов.

Остаётся дождаться, когда начнётся шторм,

И мы будем вгрызаться за жизнь своих, за дом.

Остаётся дождаться, когда начнётся шторм,

В наших силах достать всех, кто мутит воду в нём.

Слышишь, где-то крики чаек гонит ветер и не чает,

Почему они прощают, по кому они скучают.

Слышишь, люди так же могут, не летая душу тронут,

Слышишь, где-то чайки стонут, гонит ветер – люди тонут.

Остаётся дождаться, когда начнётся шторм,

И мы будем вгрызаться за жизнь своих, за дом.

Остаётся дождаться, когда начнётся шторм,

В наших силах достать всех, кто мутит воду в нём

Ніжне море незвично в ігнор,

Нас намагаються знову скинути за борт та злити на дно.

Риси на нервах чекають перших

І згущуються хмари, просто розпочався новий шторм.

Бідолашні люди, не зрозуміють, хто їх судить

І намагаються вижити зачепитися встигнути за борти.

Бідне море пожирає їх із болем

Ми не пам'ятаємо початку та не бачимо кінця.

Залишається дочекатися, коли почнеться шторм,

І ми вгризатимемося за життя своїх, за дім.

Залишається дочекатися, коли почнеться шторм,

В наших силах дістати всіх, хто каламутить воду в ньому.

Знову, як раніше: пересуди, невігласи

І звідки у їхніх водах стільки сміття із чужих берегів.

Моє ніжне серце, все прагне зігрітися

І почати спочатку, без ворожнечі, без втрат, без ворогів.

Залишається дочекатися, коли почнеться шторм,

І ми вгризатимемося за життя своїх, за дім.

Залишається дочекатися, коли почнеться шторм,

В наших силах дістати всіх, хто каламутить воду в ньому.

Чуєш, десь крики чайок жене вітер і не чує,

Чому вони пробачають, за ким вони нудьгують.

Чуєш, люди так само можуть, не літаючи душу зворушать,

Чуєш, десь чайки стогнуть, жене вітер – люди тонуть.

Залишається дочекатися, коли почнеться шторм,

І ми вгризатимемося за життя своїх, за дім.

Залишається дочекатися, коли почнеться шторм,

В наших силах дістати всіх, хто каламутить воду в ньому