Ночуя над головой - Кукрыниксы

Ночуя над головой, звезда снова и снова

Хотела стать молодой, в моих глазах, ей знакомых.

О ней я стал говорить, наверно, неверно

И в комнате стало моей жарко мгновенно.

Ты разогрела для меня в сердцах такие звезды,

Что потушить нельзя, бессильны даже слезы.

Так сделай так, звезда, чтоб все не так серьезно,

Чтоб все остыли от меня.

Играя сам над собой, втащил в игру эту многих,

Нес свет над своей головой, мечтая греть одиноких.

Я делал каждый свой шаг, наверно, неверно,

Не мог я быстро устать, с чего ж мне так скверно?

Ты разогрела для меня в сердцах такие звезды,

Что потушить нельзя, бессильны даже слезы.

Так сделай так, звезда, чтоб все не так серьезно,

Чтоб все остыли от меня

Все в жизни моей позади, иду, на туман опираясь,

Никто на меня не глядит, и я ни кого не желаю.

Так было и будет всегда, я знаю, наверно,

Но что ж ты смотришь, звезда, я был откровенным.

Ты разогрела для меня в сердцах такие звезды,

Что потушить нельзя, бессильны даже слезы.

Так сделай так, звезда, чтоб все не так серьезно,

Чтоб все остыли от меня…

Ночуючи над головою, зірка знову і знову

Хотіла стати молодою, в моїх очах, їй знайомих.

Про неї я став говорити, мабуть, невірно

І в кімнаті стало моєю спекотно миттєво.

Ти розігріла для мене в серцях такі зірки,

Що загасити не можна, безсилі навіть сльози.

Так зроби так, зірко, щоб все не так серйозно,

Щоб усі остигли від мене.

Граючи сам над собою, втягнув у цю гру багатьох,

Нес світло над головою, мріючи гріти самотніх.

Я робив кожен свій крок, мабуть, невірно,

Не міг я швидко втомитися, з чого мені так погано?

Ти розігріла для мене в серцях такі зірки,

Що загасити не можна, безсилі навіть сльози.

Так зроби так, зірко, щоб все не так серйозно,

Щоб усі остигли від мене

Все в моєму житті, іду, на туман спираючись,

Ніхто на мене не дивиться, і я нікого не бажаю.

Так було і буде завжди, я знаю, напевно,

Але що ж ти дивишся, зірко, я був відвертим.

Ти розігріла для мене в серцях такі зірки,

Що загасити не можна, безсилі навіть сльози.

Так зроби так, зірко, щоб все не так серйозно,

Щоб усі остигли від мене…