Моя родина – фотография - Кукрыниксы

Слишком поздно мне верить в чудеса…

Моя родина — фотография,

Та, что у меня долго прячется,

Где стоим мы все и дурачимся.

Где бы ни был я, всё вокруг меня

То ли вертится, то ли мечется.

Не хотел бы я всё начать с нуля,

То, что есть во мне, — то не лечится.

Оглянись вокруг: твою истину,

Где-то сделав круг, тормозит стена.

Ты не бойся вдруг оказаться на

Безысходном дне.

Может, там она?

Не тушуйся, брат, не мешай себе,

Будешь только рад, если даст тебе

Твоя истина фотоаппарат,

Ей вернуть нельзя родину назад…

Надто пізно мені вірити в чудеса.

Моя батьківщина — фотографія,

Та, що в мене довго ховається,

Де стоїмо ми все і дурімося.

Де б не був я, все навколо мене

Чи то крутиться, то мечеться.

Не хотів би я все почати з нуля,

Те, що є в мені, то не лікується.

Оглянься навколо: твою істину,

Десь зробивши коло, гальмує стіна.

Ти не боюсь раптом опинитися на

Безвихідному дні.

Може там вона?

Не тушуйся, брате, не заважай собі,

Ти будеш тільки радий, якщо дасть тобі

Твоя істина фотоапарат,

Їй повернути не можна батьківщину назад…