Мой новый мир - Кукрыниксы

Шел человек, оклеветав крылья свои.

Делаю, погибаю.

А в этот мир с другой стороны гнал ветер крики души.

Я тебя не понимаю.

Шел серый снег, таял в руках.

Звезды мои

В небе от меня скрывая.

Я же узнал, что где-то внутри меня

Есть даль, даль, даль…

И застыли в окнах,

Люди таяли не дыша.

Какая новость,

Наконец-то ко мне пришла душа!

Мой новый мир остановил безумный бег сонных лиц.

Я и сам остановился.

И стало мне не так-то легко понять: куда делать шаг?

Перелистывать страницы.

Шел серый снег, таял в руках.

Звезды мои

В небе от меня скрывая.

Я же узнал, что где-то внутри меня

Есть даль.

И застыли в окнах,

Люди таяли не дыша.

Какая новость,

Наконец-то ко мне пришла душа!

Ішов чоловік, обмовивши крила свої.

Роблю, вмираю.

А в цей світ з іншого боку гнав вітер крики душі.

Я тебе не розумію.

Ішов сірий сніг, танув у руках.

Зірки мої

У небі від мене приховуючи.

Я ж  дізнався, що десь усередині мене

Є далечінь, далечінь, далечінь…

І застигли у вікнах,

Люди танули не диха.

Яка новина,

Нарешті до мене прийшла душа!

Мій новий світ зупинив шалений біг сонних облич.

Я і сам зупинився.

І стало мені не так легко зрозуміти: куди робити крок?

Перегортати сторінки.

Ішов сірий сніг, танув у руках.

Зірки мої

У небі від мене приховуючи.

Я ж  дізнався, що десь усередині мене

Є далечінь.

І застигли у вікнах,

Люди танули не диха.

Яка новина,

Нарешті до мене прийшла душа!