Колдовство - Кукрыниксы

Мокрый асфальт, ночь.

Капли дождя смывают

Срочные дела прочь, напоминая о тебе.

Сколько я не пробовал мечты на вкус, они —

Такие я еще не открывал замки.

Каждый вечер я иду к тебе

И зажигаю свечи на твоем окне.

Не поднимусь к ней, не постучусь в ее дверь,

Не обнимусь с ней, двери не узнают теперь:

Сколько дней назад она ушла из жизни,

Тая на руках моих?

Ругая этот мир, остался я…

Каждый вечер я иду к тебе

И зажигаю свечи на твоем окне.

Каждый вечер гонит дождь меня,

Но снова тают свечи, с ними таю я.

Мокрий асфальт, ніч.

Краплі дощу змивають

Термінові справи геть, нагадуючи про тебе.

Скільки я не пробував мрії на смак, вони —

Такі я ще не відкривав замки.

Щовечора я йду до тебе

І запалюю свічки на твоєму вікні.

Не піднімуся до неї, не постукаю в неї двері,

Не обіймуся з нею, двері не дізнаються тепер:

Скільки днів тому вона пішла з життя,

Тая на руках моїх?

Лаючи цей світ, залишився я.

Щовечора я йду до тебе

І запалюю свічки на твоєму вікні.

Щовечора жене дощ мене,

Але знову тануть свічки, з ними таю.