Хрустальный мир - Кукрыниксы

Одурело тело, я дурею сам.

Меня завертело, а ведь знал, знал.

Что нельзя всё близко к сердцу принимать,

И нельзя без риска душу вам рвать.

Да, такие времена:

Твой мир хрустальный и живой -

Здесь не нужен никому такой.

Чуть откроешь двери, чтоб впустить печаль -

Соберутся звери, а ведь жаль, жаль.

Всё ушло в гранитный, беспощадный ум,

И нужды не видно для моих струн.

Да, такие времена:

Твой мир хрустальный и живой -

Здесь не нужен никому такой.

Да, такие времена:

Твой мир хрустальный и живой -

Здесь не нужен никому такой.

Да, такие времена:

Твой мир хрустальный и живой -

Здесь не нужен никому такой.

Да, такие времена:

Твой мир хрустальный и живой -

Здесь не нужен никому такой.

Одуріло тіло, я дурію сам.

Мене закрутіло, бо знав, знав.

Що не можна все близько до серця приймати,

І не можна без ризику душу рвати.

Так, такі часи:

Твій світ кришталевий і живий

Тут не потрібний нікому такий.

Ледве відчиниш двері, щоб впустити смуток -

Зберуться звірі, а шкода, шкода.

Все пішло в гранітний, нещадний розум,

І потреби не видно для моїх струн.

Так, такі часи:

Твій світ кришталевий і живий

Тут не потрібний нікому такий.

Так, такі часи:

Твій світ кришталевий і живий

Тут не потрібний нікому такий.

Так, такі часи:

Твій світ кришталевий і живий

Тут не потрібний нікому такий.

Так, такі часи:

Твій світ кришталевий і живий

Тут не потрібний нікому такий.