Иллюзии - Кукрыниксы

Так ли то, что он в песнях по миру летал

Так ли то, что он стены ломал

Так ли то, что имел — то не знал и не ждал

Так ли сам в себе всё наказал

То ли стало свободней ему от игры

То ли стало свободней играть

Не закроется книга его, не сгорит

Только нам его строк не догнать

Мы не понимаем, где нам оказаться

На какое место сесть и куда

Чтобы от иллюзий своих отказаться,

Чтобы в голову не шла ерунда

Солнце обижает нас, небо не любит

Мысли превращаются в западню

Сцены поджидают вас, новые люди

Не окаменеете — подарят огню…

Так ли то, что от жизни про нас всё узнал

Так ли то, что нам предсказал,

А сорвался на чем-то и стал тосковать

Так ли то, что нам мук не понять

Так ли то, что смог опираясь на жесть

Взаперти своё сердце обнять

Так ли то, что здесь место для этого есть

Так ли то, что вообще что-то есть

Мы не понимаем, где нам оказаться

На какое место сесть и куда

Чтобы от иллюзий своих отказаться,

Чтобы в голову не шла ерунда

Солнце обижает нас, небо не любит

Мысли превращаются в западню

Сцены поджидают вас, новые люди

Не окаменеете — подарят огню…

Так чи те, що він у піснях по світу літав

Так чи те, що він стіни ламав

Так або те, що мав — то не знав і не чекав

Так ли сам у собі все покарав

Чи стало вільніше йому від гри

То лі стало вільніше грати

Не закриється книга його, не згорить

Тільки нам його рядків не наздогнати

Ми не розуміємо, де нам опинитися

На яке місце сісти і куди

Щоб від ілюзій своїх відмовитися,

Щоб у голову не йшла нісенітниця

Сонце ображає нас, небо не любить

Думки перетворюються на західню

Сцени чекають на вас, нові люди

Не каменієте — подарують вогню…

Чи то те, що від життя про нас все дізнався

Так те, що нам передбачив,

А зірвався на чомусь і став сумувати

Так чи те, що нам мук не зрозуміти

Так те, що зміг спираючись на жерсть

Під замком своє серце обійняти

Так те, що тут місце для цього є

Так чи те, що взагалі щось є

Ми не розуміємо, де нам опинитися

На яке місце сісти і куди

Щоб від ілюзій своїх відмовитися,

Щоб у голову не йшла нісенітниця

Сонце ображає нас, небо не любить

Думки перетворюються на західню

Сцени чекають на вас, нові люди

Не каменієте — подарують вогню…