Sommer '89 (Er schnitt Löcher in den Zaun) - Kettcar

In Hamburg ging es los

In seinem alten, himmelblauen Ford Granada

Kasseler Berge, Würzburg, Nürnberg, Linz, Wien

Ließ er alles links liegen

Das Ziel war das Burgenland, die österreichisch-ungarische Grenze

In Mattersburg besorgte er sich «den besten Bolzenschneider, den man für Geld

kaufen konnte.»

Fast 400 Schilling

In Mörbisch am See checkte er in die Pension Peterhof ein

Kaufte sich einen Döner und wartete auf die Nacht

Um kurz nach eins klopfte es an seiner Tür

Der Verbindungsmann gab ihm einen Brief

Und verschwand wieder ohne ein Wort zu sagen

Er lernte den Brief auswendig und machte sich zu Fuß auf den Weg

Runter die Ödenburger Straße, vorbei an den letzten Laternen

Und kurz vor der Kehre in den Feldweg rechts rein bis ganz zum Ende

Die letzten hundert Meter weiter durch das hohe Gras

Hinein in das kleine Wäldchen

Die Grenzpatrouille um 3:30 abgewartet

Taschenlampe raus: drei mal kurz, zwei mal lang

Und dann auf der Lichtung sah er sie

Sie kamen

Gerannt

Es war im Sommer '89, eine Flucht im Morgengrauen

Er war der Typ, der durch die Nacht schlich

Und schnitt Löcher in den Zaun

An einer ungarischen Grenze

Im ersten Morgengrauen

Nur ein Bolzenschneider nötig

Für Löcher im Zaun

Im Sommer '89

Als sie durch den Zaun durch waren

Liefen sie so schnell es die Kinder zuließen

Bis zu den ersten Laternen

14 Menschen, drei Familien

Keine Champagnerkorken, kein Konfettijubel

Nur große Erleichterung und noch größere Erschöpfung

Sie gingen gemeinsam zum Busbahnhof, setzten sich auf die Bänke

Und warteten auf den 6:22er Bus nach Wien

Vor lauter Müdigkeit wurde kaum gesprochen

Nur einmal fragte ihn eins der Kinder

Was denn der Spruch auf seinem Dead-Kennedys-T-Shirt zu bedeuten hätte

Als der Bus dann pünktlich vorfuhr, gab er einem Vater seinen Wien-Stadtplan

Mit der eingekreisten Adresse der deutschen Botschaft

Er verteilte seinen letzten Schillinge noch auf die drei Familien

Und wünschte ihnen allen ein gutes Leben

Sie bedankten sich tränenreich und vielmals für alles

In einer Sprache und einem Dialekt, den er kaum verstand

Er vermutete damals, dass das Sächsisch war

Es war im Sommer '89, eine Flucht im Morgengrauen

Er war der Typ, der durch die Nacht schlich

Und schnitt Löcher in den Zaun

An einer ungarischen Grenze

Im ersten Morgengrauen

Nur ein Bolzenschneider nötig

Für Löcher im Zaun

Im Sommer '89

Zurück in Hamburg dann die große Einerseits-Andererseits-Diskussion

Am WG-Küchentisch mit seinen Freunden

Einerseits wäre die Aktion natürlich gut gemeint gewesen

Wegen den Familien und so

Aber andererseits wäre eine deutsche Einheit und darauf laufe die Entwicklung

der letzten Wochen nunmal hinaus, ein großer Fehler

Deutschland dürfe nie wieder ein Machtblock mitten in Europa werden

Und eine solche Hilfe zur Flucht der DDR-Bürger

Würde nur zur weiteren Destabilisierung der Verhältnisse beitragen

Also wie gesagt: «Die Aktion war menschlich verständlich

Aber trotzdem falsch.»

Er schlug mit der flachen Hand auf die Tischplatte

Und sagte so leise, wie es ihm grad noch möglich war:

«Ihr wisst, dass das Schwachsinn ist

Sie lassen alles zurück und sie fliehen und vielleicht…»

Er machte eine kurze Pause und überlegte

Ob er den letzten Satz wirklich sagen sollte

Aber kein Wort mehr

Eine komplette Stille trat ein

Die anderen tauschten nur Blicke aus, einige lächelten milde

Jemand legte sogar sacht eine Hand auf seine Schulter

Die Sekunden vergingen

Er stand auf, verließ das Zimmer

Jacke, Tür, Treppenhaus, Luft

Er nahm seinen alten Ford Granada

Und ward nie mehr gesehen

Der Rest ist Geschichte

Es war im Sommer '89, eine Flucht im Morgengrauen

Es war im Sommer '89, und er schnitt Löcher in den Zaun

Sie kamen für Kiwis und Bananen

Für Grundgesetz und freie Wahlen

Für Immobilien ohne Wert

Sie kamen für Udo Lindenberg

Für den VW mit sieben Sitzen

Für die schlechten Ossi-Witze

Kamen für Reisen um die Welt

Für Hartz IV und Begrüßungsgeld

Sie kamen für Besser-Wessi-Sprüche

Für die neue Einbauküche

Und genau für diesen Traum

Schnitt er Löcher in den Zaun

Це почалося в Гамбурзі

У своєму старому небесно-блакитному Ford Granada

Кассельські гори, Вюрцбург, Нюрнберг, Лінц, Відень

Він залишив усе позаду

Метою був Бургенланд, австро-угорський кордон

У Маттерсбурзі він придбав собі «найкращі болторізи, які можна купити за гроші

міг купити».

Майже 400 шилінгів

У Мербіші-ам-Зеє він зареєструвався в пансіонаті Петергоф

Купив донер-кебаб і дочекався ночі

Невдовзі після першої в його двері постукали

Зв'язковий дав йому листа

І знову зник, не сказавши ні слова

Він вивчив напам’ять листа й рушив пішки

Вниз по Оденбургерштрассе, повз останні ліхтарі

А перед вигином шпильки поверніть праворуч на польову доріжку аж до кінця

Останні сто метрів далі через високу траву

У маленький гай

О 3:30 чекали прикордонного патруля

Ліхтарик вийшов: три коротких, два довгих

А потім на галявині він побачив її

вони прийшли

побіг

Це було літо 89-го, втеча на світанку

Він був з тих, хто пробирався через ніч

І прорізати дірки в паркані

На кордоні з Угорщиною

На першому світанку

Потрібні лише болторізи

Для дір в паркані

Влітку 89 р

Коли пройшли через паркан

Вони бігали так швидко, як дозволяли діти

Аж до перших ліхтарів

14 осіб, три сім’ї

Ні пробок від шампанського, ні конфетті

Просто велике полегшення і ще більше виснаження

Вони разом пішли на автовокзал, сіли на лавки

І чекав на 6:22 автобус до Відня

Вони майже не розмовляли, бо були дуже втомлені

Лише одного разу хтось із дітей запитав його

Що означає вислів на його футболці Dead Kennedys?

Коли автобус під’їхав вчасно, він дав батькові свою карту Відня

З обведеною адресою німецького посольства

Він розділив свій останній шилінг між трьома сім'ями

І побажав їм усім гарного життя

Вони зі сльозами дякували їй за все

На мові й діалекті, які він ледве розумів

Тоді він припустив, що це був саксонський

Це було літо 89-го, втеча на світанку

Він був з тих, хто пробирався через ніч

І прорізати дірки в паркані

На кордоні з Угорщиною

На першому світанку

Потрібні лише болторізи

Для дір в паркані

Влітку 89 р

Повернувшись у Гамбурзі, тоді відбулася велика дискусія між сторонами

За спільним кухонним столом з друзями

З одного боку, дія, безумовно, мала б благі наміри

Через сім’ї та інше

Але з іншого боку була б єдність Німеччини, і ось що означає розвиток

останні кілька тижнів, велика помилка

Німеччина більше ніколи не повинна стати силовим блоком посеред Європи

І така допомога для втечі громадян НДР

Це лише сприятиме подальшій дестабілізації ситуації

Тому, як я сказав: «Акція була по-людськи зрозуміла

Але все одно неправильно».

Він вдарився долонею об стільницю

І сказав так тихо, як міг:

«Ви знаєте, що це дурниця

Вони залишають все, і вони тікають і, можливо...»

Він зупинився на мить і задумався

Чи дійсно він повинен сказати останнє речення

Але більше ні слова

Настала повна тиша

Інші просто обмінялися поглядами, деякі лагідно посміхалися

Хтось навіть ніжно поклав руку йому на плече

Минали секунди

Він підвівся і вийшов з кімнати

куртка, двері, сходова клітка, повітря

Він взяв свій старий Ford Granada

І більше ніколи не бачили

Решта – історія

Це було літо 89-го, втеча на світанку

Було літо 89-го, і він різав дірки в паркані

Прийшли за ківі та бананами

За Основний Закон і вільні вибори

Для нерухомості без вартості

Вони прийшли за Удо Лінденбергом

Для VW на сім місць

За погані жарти з Оссі

Приїхав у подорожі по всьому світу

Для Hartz IV і вітальних грошей

Вони прийшли, щоб сказати краще-вессі

Для нової обладнаної кухні

І саме для цієї мрії

Він прорізав дірки в паркані