Můj přítel odjel - Karel Zich, Zdenek Borovec, Bezinky

Muž, holé nic,

u slepých kolejnic

seděl sám, seděl sám.

Měl v očích lesk,

pane, Vás trápí stesk,

co je Vám, co je Vám?

Muž zůstal ohnut v kříži,

jako když jej tíží

hrozný sen, hrozný sen.

Pak míli za konečnou

s tváří téměř mléčnou

pravil jen:

«Můj přítel odjel,

teď jsem sám.

Můj přítel odjel,

nevím kam, nevím kam?»

Hej, ženo druha mého

nenechej ho samotného žít,

žít jenom tak.

Pocit by měl,

že mu tím odjel

poslední možný vlak.

Pro svůdnou šíji bílou

neopusť svou milou

nikdy víc, nikdy už.

Ať Tvoje láska velká

nezoufá a nelká

jak ten muž.

Můj přítel odjel, teď jsem sám.

Tvůj přítel odjel, nevím kam, nevím kam?

Můj přítel odjel, teď jsem sám.

Tvůj přítel odjel, nevím kam,

nevím kam, nevím kam?!

Чоловік, голий нічого

на глухих рейках

сидів сам сидів сам

У нього блиснули очі

сер, ви сумуєте

що з тобою не так що з тобою не так

Чоловік залишився зігнутим на хресті,

ніби обтяжуючи його

плохой сон поганий сон

Потім ще миля

з майже молочним обличчям

він просто сказав:

«Мій друг пішов,

тепер я один

мій друг пішов

Не знаю куди, не знаю куди?»

Гей, дружина мого друга

не дозволяй йому жити одному

просто так живи.

Він повинен відчувати

що він зійшов з рук

останній можливий поїзд.

Для спокусливої ​​білої шиї

не залишай свою любов

ніколи більше, ніколи знову.

Нехай твоя любов буде великою

вона не впадає у відчай і не плаче

як чоловік

Мій хлопець пішов, тепер я сама.

Твій хлопець пішов, не знаю куди, не знаю куди?

Мій хлопець пішов, тепер я сама.

Твій друг пішов, я не знаю куди

Не знаю куди, не знаю куди?!