Lanet Dünyada - Kamufle

Gözlerimin ferine veda edeli hayli zaman geçti

Heyecan bi demet soluk çiçek misali günden güne yağmurları kaybetti

Bi adam var ayyaşa yakın bi durumda saçları yağlı gözleri yaşlı parkası ıslak

yüzünde tebessüm farkedemesede vefalı

Kendine cahil bıçkın delikanlı haline derman yok

Salaş kıyafetler kavalyesi her yolu bilse de yordam yok

Boşlukları doldurdukça bi çatlak çıkar ama yetmez ona talih

Ama savaşıyor şair, buna İstanbul şahit

Affetmiş birilerini huyundan affettiği belkide kendisi

Otuzuna yaklaşmış bir adamdan saflık beklemek en adisi

Kul utanmazsa gönül hiç usanmaz yarası kapanmaz sebebi sorulmaz bu nedenle ki

iyilik perileri taşlansın tantana vesilesi

Alkolik sabahlardan fırlamış acınası halimi hadi koyverin

Islak zeminlerde yatmaktayım üşüyor bedenim henüz ölmedim

Kem-küm etmekle yıllar geçiyor açılımı bariz insan acayip

Fakire ekmek olmaktan bıkmış umut ceremesi bana hayli müsait

Nakarat x2

(Seversen uzaklaşılır, sevmezsen yakınlaşılır şu lanet dünyada, lanet dünyada)

Yoktan var etmek mi doğru yada var olurken yok olmak mı

Yada yokluktan çıkmış tecrübelere özünle sadık kalmak mı

Yada en yalın haliyle bir birey olmak ne kadar zordur

Bu baya korkunç, gerçekten bu baya korkunç

Çizilen yol yanlış derler, tantanadan çok vesaireler

Kim ne derse densizlik yapılan asla buna bi cevap veremem

Cesaret eden var bide yanına mesafe çeken

Size kötü gelebilir ama ben bu yoldan vazgeçemem

Bu yolculuk zihnen uzundur yaşam halliceyse hızlıdır

Sıramız gelir gözümüz kapanır kapılar ardına kadar açılır

Kendime iyi dersler vererek yaşlanmaktır tek amacım

Ömür sürekli kızgın yaşanmıycak kadar masum ve de kısadır

Çıtkırılır bu tılsım evlat sen baya baya kızgınsın

Seneler midene çimento dökmüş sorunlarından bıkmışsın

Ayağına taş bağlayacak tek sebep hırsındır

Şeytan sadece tanrıya yakın olan insanları çıldırtır

Nakarat x2

(Seversen uzaklaşılır, sevmezsen yakınlaşılır şu lanet dünyada, lanet dünyada)

Вже давно я не прощався зі світлом очей

Хвилювання день у день втрачав дощ, як пучок блідих квітів

Є чоловік, який близько до п'яниці, у нього волосся жирне, очі мокрі, парка мокра.

Відданий, навіть якщо ви не помічаєте посмішки на своєму обличчі

Немає ліків від того, щоб бути неосвіченим хлопцем.

Хоч пошарпаний наряд все знає, процедури немає

Коли він заповнює прогалини, з’являється тріщина, але удачі йому не вистачає.

Але поет бореться, Стамбул цьому свідок

Можливо, він сам прощає того, хто прощав.

Найгірше чекати чистоти від чоловіка, якому вже близько тридцяти.

Якщо слуга не соромиться, серце ніколи не втомиться, рана не загоюється, причина не питається.

нехай хресні феї поб'ють камінням

Відпусти мій жалюгідний стан алкогольних ранків

Лежу на мокрій підлозі, холодно моє тіло ще не вмерло

Роки минають помилками, очевидне пояснення дивне

Втомився бути хлібом для бідних, церемонія надії цілком підходить мені.

приспів х2

(Якщо любиш, то втечеш, якщо не любиш, то станеш ближче в цьому проклятом світі, в цьому проклятом світі)

Чи правильно виникнути з нічого чи загинути, існуючи?

Або бути по суті вірним переживанням, які виникли з небуття?

Або як важко бути особистістю в найпростішому вигляді.

Це дуже страшно, насправді це дуже страшно

Кажуть, намальований шлях неправильний, більше ніж фанфари і так далі.

Я ніколи не можу дати відповідь на те, що хтось каже.

Є ті, хто наважується і дистанціюється.

Для вас це може здатися поганою, але я не можу відмовитися від цього

Ця подорож психічно довга, життя швидке в хорошому стані

Приходить наша черга, наші очі закриваються, двері відкриваються навстіж

Моя єдина мета — постаріти, даючи собі хороші уроки

Життя занадто невинне і коротке, щоб жити весь час злим.

Цей талісман трісне, синку, ти дуже злий

Ви втомилися від своїх проблем, які роками заливали цементом ваш живіт.

Єдина причина прив’язати камінь до ніг – це ваша жадібність.

Диявол лише зводить з розуму близьких до бога людей

приспів х2

(Якщо любиш, то втечеш, якщо не любиш, то станеш ближче в цьому проклятом світі, в цьому проклятом світі)