La braise - Juliette

Il fait nuit, c’est l’hiver

Et vous voilà venu

Enfin dans mon repaire

Pour qu’on se dise «tu»

Un sourire d’abord

Quelques banalités

On ne dit rien encore

Il convient d’hésiter

Devant la cheminée

Contre cœur et contre âme

Nous regardons danser

Nos soupirs dans les flammes

Le démon du feu pétille, joyeux

Sur les charbons ardents de sa fournaise

Les yeux sur le feu, le feu dans les yeux

Il faudra bien qu’on parle ou qu’on se taise

Et qu’un baiser apaise

Ce si charmant malaise

Que tu m’embrasses

Que je t’embrase

Que le désir enfin prenne ses aises

À l’unisson des frissons de la braise

La lumière a baissé

Comme il fait bon ici

Est-ce à cause du foyer

Que nos joues ont rougi?

Le regard qui enjôle

Les silences troublants

Craignant la main qui frôle

Et l’espérant pourtant

Pour changer de sujet

Donnez donc à brûler

Cette bûche aux chenêts

Et regardons danser

Le démon du feu pétillant, joyeux

Sur les charbons ardents de sa fournaise

Les yeux sur le feu, le feu dans les yeux

Il faudra bien qu’on parle ou qu’on se taise

Et qu’un baiser apaise

Ce si charmant malaise

Que tu m’embrasses

Que je t’embrase

Que le désir enfin prenne ses aises

À l’unisson des frissons de la braise

Lisez-vous mes pensées

Mon attente et ma fièvre?

Vous vous êtes approché

À portée de mes lèvres

Et nous fermons les yeux

Mais le désir s'éteint

Quand le tapis prend feu

Et c’est la panique

La braise ironique

Roule en semant ses étoiles mauvaises

Le démon du feu

Par jeux malicieux

Nous fait danser une drôle de javanaise

A pieds joints sur la braise

L’idée était mauvaise

De faire du feu

Pour les amoureux

Pour que le désir puisse prendre ses aises

Deux cœurs ensemble font assez de braise

Reviendras-tu demain?

J’attendrai au jardin

Que tu m’embrasses

Que je t’embrase

Et s’il fait trop froid, ce qu'à Dieu ne plaise

Nous ferons un feu de nos cœurs de braise

Ніч, зима

І ось ви прийшли

Нарешті в моєму лігві

Сказати "ти"

Посмішка спочатку

Трохи банальностей

Ми ще нічого не говоримо

Варто вагатися

Перед димарем

Проти серця і проти душі

Спостерігаємо танці

Наші зітхання в полум'ї

Вогняний демон виблискує, радісний

На гарячому вугіллі своєї печі

Очі горять, вогонь в очах

Нам доведеться говорити або мовчати

А поцілунок заспокоює

Цей такий чарівний дискомфорт

Що ти мене цілуєш

що я тебе обіймаю

Нехай бажання нарешті вгамується

В унісон з холодком вуглинок

Світло потьмяніло

Як тут добре

Хіба через вогнище

Щоб наші щоки почервоніли?

Захоплюючий погляд

Тривожна тиша

Боячись руки, що чистить

І все ще сподівається

Щоб змінити тему

Так дайте спалити

Це і залізна колода

І спостерігати, як вони танцюють

Бурхливий, радісний демон вогню

На гарячому вугіллі своєї печі

Очі горять, вогонь в очах

Нам доведеться говорити або мовчати

А поцілунок заспокоює

Цей такий чарівний дискомфорт

Що ти мене цілуєш

що я тебе обіймаю

Нехай бажання нарешті вгамується

В унісон з холодком вуглинок

Ви читаєте мої думки

Моє очікування і моя лихоманка?

ти підійшов

В межах досяжності моїх губ

І ми закриваємо очі

Але бажання згасає

Коли загориться килимок

І це паніка

Іронічна вуглинка

Валки розсипає свої злі зорі

Демон вогню

Шляхом пустотливих ігор

Змушує нас танцювати смішний яванський

Обома ногами на припічку

Ідея була погана

Щоб розвести багаття

Для закоханих

Так це бажання може вгамуватися

Два серця разом утворюють достатньо вуглинок

Ти повернешся завтра?

Я буду чекати в саду

Що ти мене цілуєш

що я тебе обіймаю

А якщо буде дуже холодно, не дай Бог

Ми розпалимо вогонь із наших вуглинок