Revue de détail - Juliette

On est de sacrées meneuses d’hommes

Dans notre régiment de cavalerie

Les cavaleuses on nous surnomme

Les dragonnes ou les walkyries

Car nos yeux n’sont pas dans nos poches

Pendant le conseil de révision

Et s’il faut s’en taper des moches

On a nos petites compensations

Ainsi durant que la nouvelle classe

Se présentait à nous sans caleçon

On a toutes chaviré des châsses

En voyant parader Gaston

La colonelle frôle le malaise

Devant son mètre quatre-vingt-treize

La commandante elle flashe un max

Sur son cent-vingt-huit de thorax

La capitaine perd la bataille

Autour de son quatre-vingts de taille

Et la lieutenante son self control

En vérifiant son tour d'épaule

Que sa cuisse fit un bon soixante

Laisse l’adjudante pantelante

La sergente oublie toute conduite

Pour son biceps de quarante-huit

La caporale est expirante

En annonçant «Mollet: quarante»

Bref toutes les filles avaient un jeton

Pour l’un des appâts de Gaston

Mais moi qui ne suis que simple soldate

Moi j’faillis bouffer ma cravate

En zieutant, si je puis m’permettre

Ses charmants vingt-cinq centimètres

Alors les officières bien vite

Se saisirent de la nouvelle recrue

Et l’entraînèrent chez le garde-mites

Pour un habillage de leur cru

Il fallait les voir les bougresses

Frétiller autour du mannequin

Choisir les brosses, choisir la graisse

Pour lui faire reluire les brodequins

Se transformer en essayeuses

Derrière le comptoir du fourrier

Et faire assaut de judicieuses

Retouches au costume du guerrier

La caporale a une recette

Pour que ne plissent pas ses chaussettes

La sergente prône que son calcif

Doit être aussi court que ses tifs

L’adjudante, que Dieu la protège

Enduit ses guêtres d’un blanc de neige

Un treillis qui dessine ses hanches

Exige la lieutenante qui flanche

Son ceinturon, la capitaine

Lui ajuste ainsi qu’une gaine

Pour que la commandante voie ses fesses

Bien cambrées sous le battle-dress

La colonelle dit «Quelle merveille

Ce petit calot sur son oreille»

En somme toutes les filles du quartier

Se prenaient pour Jean-Paul Gaultier

Mais moi qui ne suis que simple soldate

Mais moi, mordillant ma cravate

Ce qui me plaisait, si je puis me permettre

C'était ses vingt-huit centimètres

Mais je vous vois branler du chef

En m’entendant avouer franchement

Ce qui quoi qu'étant assez bref

Exalte ainsi mon sentiment

Et j’devine alors la méprise

Et l'équivoque de mes propos

Il faut donc maintenant que j’vous dise

Pour ne point déshonorer le drapeau

Que ce que je chante légère

Ces trente centimètres mettons

Sont ceux de la petite fourragère

Dansant à l'épaule de Gaston

Ми чудові лідери чоловіків

У нашому кавалерійському полку

Вершники нас прозвали

Ремінці або Валькірії

Бо очі не в кишені

Під час оглядової комісії

А якщо треба наплювати

У нас є свої маленькі компенсації

Тож поки новий клас

З'явився до нас без білизни

Ми всі перекидали святині

Побачивши Гастона на параді

Полковник межує з дискомфортом

Попереду його метр дев'яносто три

Командир вона блимає макс

На його сто двадцять вісім грудях

Капітан програє битву

На його зріст приблизно вісімдесят

І лейтенант тримає себе в руках

Перевірка його окружності плеча

Що її стегно добре шістдесят

Залиште ад'ютанта задихаючись

Сержант забуває всяку поведінку

За його сорок вісім біцепсів

Єфрейтор закінчується

Анонсуючи «Теля: сорок»

Одним словом, у всіх дівчат був жетон

Для однієї з приманок Гастона

Але я лише простий солдат

Я, я майже з'їла свою краватку

Спостерігаю, якщо можна

Її чарівні двадцять п'ять сантиметрів

Тому офіцери швидко

Схопив новобранця

І потягнув його до мотиля

Для власної заправки

Треба було бачити дияволів

Хитайтеся навколо манекена

Виберіть щітки, виберіть мастило

Щоб їй чоботи блищали

Перетворіться на пробники

За інтендантською стійкою

І напад розсудливий

Зміни костюма воїна

У капрала є рецепт

Щоб його шкарпетки не м’ялися

Сержант виступає за те, щоб її кальциф

Має бути таким же коротким, як і його тифи

Прапорщик, бережи її Бог

Вимазує гетри білими снігом

Сітка, яка окреслює її стегна

Вимагає здригнутого лейтенанта

Його пояс, капітан

Облягає його як піхви

Щоб командир бачив її дупу

Добре вигнутий під бойовим нарядом

Полковник сказав: «Як чудово

Ця шапка на вусі».

В основному всі дівчата з сусідства

Думав, що це Жан-Поль Готьє

Але я лише простий солдат

Але я, жую свою краватку

Що мені сподобалося, якщо можна

Це були його двадцять вісім сантиметрів

Але я бачу, що ти дрочиш

Почувши, як я відверто зізнаюся

Що б не було досить коротким

Так піднесіть моє почуття

І тоді я здогадуюсь про помилку

І двозначність моїх слів

Тож тепер я маю тобі сказати

Щоб не ганьбити прапор

Це те, що я легко співаю

Ці тридцять сантиметрів, припустимо

Це ті маленького фуражира

Танець на плечі Гастона