Impatience - Juliette

Il y a tellement longtemps

Que je n’avais pris votre rue

La dernière fois, il y a mille ans

Et je n'étais plus revenue

C’est drôle, il m’est venu l’idée

De découvrir quelle passante

Parmi celles que j’ai croisées

Allait chez vous comme une amante

Je l’ai bien vite reconnue

Elle marchait trop lentement

Et d’une allure retenue

Pour dompter son corps impatient

Sous les tilleuls de l’avenue

Comme je l’ai fait, il y a longtemps

Elle profitait en promeneuse

De chaque pas qui mène à vous

Le cœur battant, la mine heureuse

Et sifflotant comme un marlou

Elle imaginait votre chambre

Votre divan et puis vous deux

Dans le jeu où les corps se cambrent

Le rose aux joues, les reins en feu

Il m’a suffi de voir ses yeux

Pour y retrouver, frémissant

Le goût des voyages amoureux

Des projets plutôt indécents

Et des songes voluptueux

Que je faisais, il y a longtemps

Elle a grimpé vos quatre étages

D’un seul élan, déjà offerte

Repris son souffle et son courage

Et poussé la porte entrouverte

Elle savait le scénario

Et le décor et les effets

L’odeur de la menthe, les volets clos

L’invitation du lit défait

Elle savait que le désir

Serait le maître du moment

À l’heure où rien ne doit se dire

Qui ne soit mensonge ou serment

L’heure des ivresses et des plaisirs

Que j’aimais tant, il y a longtemps

Elle a disparu sans savoir

Que je l’enviais en la suivant

Elle est au ciel jusqu'à ce soir

Dans les éthers et le néant

Et si ce n’est pas pour toujours

Qu’elle est heureuse, la belle enfant

Comme elles sont douces, ces amours

Ces amours sans engagement !

Elles ne durent guère plus que le jour

Mais le beau jour, assurément

Elles ne durent guère plus que le jour

Ah !

Le beau jour, assurément !

Так давно

Що я зайняв твою вулицю

Останній раз тисячу років тому

І я не повернувся

Смішно, це мені спало на думку

Щоб виявити, який перехожий

Серед тих, які мені траплялися

Йшов до вас додому, як коханий

Я швидко її впізнав

Вона йшла надто повільно

І стримано

Щоб приборкати своє нетерпляче тіло

Під липами просп

Як і я, дуже давно

Вона насолоджувалася ходунком

Кожного кроку, що веде до тебе

Серце б'ється, обличчя щасливе

І свистить, як сволота

Вона уявила твою кімнату

Ваш диван, а потім ви двоє

У грі де тіла арки

Рум'яні щічки, нирки у вогні

Мені досить було побачити його очі

Знайти там тремтячий

Смак романтичних подорожей

Досить непристойні проекти

І хтиві мрії

Те, що я робив дуже давно

Вона піднялася на ваші чотири поверхи

На одному прийомі, вже пропонується

Перехопило подих і його мужність

І штовхнув двері

Вона знала сценарій

І декорації, і ефекти

Запах м'яти, віконниці зачинені

Запрошення незастеленого ліжка

Вона знала це бажання

Був би володарем моменту

У той час, коли нічого не варто говорити

Хто не бреше і не лається

Година пияцтва і насолоди

Що я так давно любив

Вона зникла, не дізнавшись

Що я заздрив їй, пішовши за нею

Вона на небесах до сьогоднішнього вечора

В ефірах і небутті

А якщо не назавжди

Яка вона щаслива, прекрасна дитина

Які солодкі ці любові

Ці любові без зобов'язань!

Вони тривають не набагато довше доби

Але в добрий день, звичайно

Вони тривають не набагато довше доби

Ах!

У прекрасний день, звичайно!