À carreaux ! - Juliette

Parmi mes signes distinctifs

Ronde du cul, frisée du tif

Il en est un qu’on n’peut rater

J’ai des lunettes sur le nez

Chez les chanteuses c’est assez rare

Et pour porter cet étendard

En vérité je vous le dis

Y’a qu’moi et Nana Mouskouri

Depuis qu’j’suis p’tite j’suis à carreaux

J'écris le roman des mirauds

Des quatre yeux des intellos

Des petits têtards à hublots

Mais que m’importe qu’on se gausse

Moi mes lunettes je les chausse

Comme on chausserait ses chaussures

Pour s’en aller à l’aventure

Comme on chausserait ses chaussures

Pour s’en aller à l’aventure

J’entends d’ici les rigolos

Prédestinant ma libido

Qu’en une rime assez bêbête

On prête aux femmes à lunettes

Les miennes je les ai ôtées

Que pour dormir et pour aimer

C’est ainsi que j’ai vu le loup

Dans le brouillard de l’amour flou

Depuis qu’j’suis p’tite j’suis à carreaux

J'écris le roman des mirauds

Des quatre yeux des intellos

Des petits têtards à hublots

Ceux qui ricanent sont des jaloux

Moi mes lunettes figurez-vous

Pour voir le monde comme dans un rêve

Il suffit que je les enlève

Pour voir le monde comme dans un rêve

Il suffit que je les enlève

J’n’ai pas cédé à la faiblesse

D’aller brader mon droit d’ainesse

Contre une paire de lentilles

Et quelques bains de camomille

Déjà très myope maint’nant presbyte

Pas étonnant qu’en prosélyte

Des douces liqueurs de la treille

Mes verres soient en cul de bouteille

Depuis qu’j’suis p’tite j’suis à carreaux

J'écris le roman des mirauds

Des quatre yeux des intellos

Des petits têtards à hublots

Et qu’on se moque peu m’importe

Moi mes lunettes je les porte

Comme un bijoux sans joaillerie

Nécessitée fait coquetterie

Comme un bijoux sans joaillerie

Nécessitée fait coquetterie

La mécréante que je suis

S’fait pas d’idées sur l’paradis

Quant à ma tombe j’m’en fou

Qu’on m’enterre un peu n’importe où

Mais s’il vous plaît par précaution

Même si j’repose au panthéon

Ou mieux sous la plage de Sète

Laissez moi garder mes lunettes

Ou mieux sous la plage de Sète

Laissez moi garder mes lunettes

Серед моїх відмітних знаків

Кругла дупа, кучерявий тиф

Є один, який ви не можете пропустити

У мене на носі окуляри

Серед співачок це досить рідко

І нести цей стандарт

Істинно кажу тобі

Це тільки я і Нана Мускурі

З дитинства мене перевіряли

Я пишу роман мірод

Чотири очі інтелігенції

Маленькі пуголовки-ілюмінатори

Але яке мені діло, якщо ми сміємось

Мені мої окуляри, я їх одягнув

Як би хтось взувся

Вирушити в пригоду

Як би хтось взувся

Вирушити в пригоду

Я чую жарти звідси

Визначаючи моє лібідо

Чим у досить дурнувату риму

Позичаємо жінкам в окулярах

Мої я їх зняв

Тільки спати і любити

Таким я побачив вовка

В тумані розмитої любові

З дитинства мене перевіряли

Я пишу роман мірод

Чотири очі інтелігенції

Маленькі пуголовки-ілюмінатори

Хто сміється, той заздрить

Я, мої окуляри, уявляєте

Бачити світ, як сон

Я їх просто знімаю

Бачити світ, як сон

Я їх просто знімаю

Я не піддався слабкості

Щоб продати своє первородство

За пару сочевиць

І трохи ромашкових ванночок

Вже дуже короткозорий, тепер пресбіопічний

Не дивно, що в прозеліт

Солодкі лікери з альтанки

Мої склянки з пляшковим дном

З дитинства мене перевіряли

Я пишу роман мірод

Чотири очі інтелігенції

Маленькі пуголовки-ілюмінатори

І мені байдуже, чи ми сміємось

Мені мої окуляри, я їх ношу

Як прикраси без прикрас

Необхідність породжує кокетство

Як прикраси без прикрас

Необхідність породжує кокетство

Негідник, яким я є

Не має уявлень про рай

Що стосується моєї могили, мені все одно

Поховайте мене де завгодно

Але будьте обережні

Навіть якщо я спочиваю в пантеоні

Або краще під пляжем Сет

Дозволь мені залишити свої окуляри

Або краще під пляжем Сет

Дозволь мені залишити свої окуляри