Revivre pour exister - Joyce Jonathan

Comme un coup de pieds, un coup de fouet

Comme un appel avant de sauter dans le vide

De sauter dans ma vie

Comme un coup d’essai, un coup du sort

Une dernière chance d'être celle que je suis

Sans juge ni compromis

Je m'épanche encore, j’agis sans réagir

J’ai dans mon corps l’envie de réussir

À bout d’effort, combien de temps faut-il?

(combien de temps faut-il?)

Des rêves casse-gueules, piquée sur le vif

J’perds souvent seule face à mes objectifs

Combien d’impasse?

Combien de temps faut-il?

Il n’est jamais trop tard pour penser à demain

Garder espoir, changer de quotidien

Et sur le tard, exister

On est jamais à court

On est toujours à part

Même en amour, à chacun notre histoire

Revivre pour exister

Je vivrais alors au moins une fois

Je battrais fort des ailes pour trouver mon île

Mon chemin dans la ville

Je m'épanche plus, je connais mon destin

Le temps qui fut, dont il ne reste rien

Je compte alors sur ce que je deviens (sur ce que je deviens)

Des rêves casse-gueules qui prennent leur forme

J’parle souvent seule pour pas que je m’endorme

Combien de force, combien de temps faut-il?

Il n’est jamais trop tard pour penser à demain

Garder espoir, changer de quotidien

Et sur le tard, exister

On est jamais à court

On est toujours à part

Même en amour, à chacun notre histoire

Revivre pour exister

De sauter dans le vide

De sauter dans ma vie

Il n’est jamais trop tard pour penser à demain (il n’est jamais trop tard)

Garder espoir, changer de quotidien

Même sur le tard, exister (et sur le tard, exister)

On est jamais à court

On est toujours à part

Même en amour, à chacun notre histoire

Revivre pour exister (et sur le tard, exister)

Як удар ногою, батіг

Як дзвінок перед стрибком у порожнечу

Щоб стрибнути в моє життя

Як перша спроба, поворот долі

Останній шанс бути тим, ким я є

Без судді чи компромісу

Я все одно виливаю, дію, не реагуючи

У моєму тілі є бажання досягти успіху

Через зусилля, скільки часу це займе?

(скільки часу це займає?)

Божевільні мрії, укололи на місці

Я часто програю один перед своїми цілями

Скільки тупиків?

Скільки часу це займає?

Ніколи не пізно думати про завтрашній день

Зберігайте надію, змінюйтесь кожен день

І на пізній існує

Ми ніколи не короткі

Ми завжди нарізно

Навіть закохані, до кожного наша історія

Живи, щоб існувати

Я б тоді хоч раз жив

Я б важко махнув крилами, щоб знайти свій острів

Мій шлях по місту

Я більше вливаю, я знаю свою долю

Час, який був, від якого нічого не залишилося

Тому я покладаюся на те, ким я стаю (на те, ким я стаю)

Страшні сни, які набувають форми

Я часто говорю один, щоб не заснути

Скільки сили, скільки часу потрібно?

Ніколи не пізно думати про завтрашній день

Зберігайте надію, змінюйтесь кожен день

І на пізній існує

Ми ніколи не короткі

Ми завжди нарізно

Навіть закохані, до кожного наша історія

Живи, щоб існувати

Щоб стрибнути в порожнечу

Щоб стрибнути в моє життя

Ніколи не пізно думати про завтра (ніколи не пізно)

Зберігайте надію, змінюйтесь кожен день

Навіть пізно існують (і пізно існують)

Ми ніколи не короткі

Ми завжди нарізно

Навіть закохані, до кожного наша історія

Живи знову, щоб існувати (а пізніше існувати)