Je ne sais pas - Joyce Jonathan

Il y a des mots qui me gênent des centaines de mots des milliers de rengaines

qui ne sont jamais les mêmes

Comment te dire?

Je veux pas te mentir tu m’attires

Et c’est la que ce trouve le vrai fond du problème

Ton orgueil, tes caprices, tes baisers, des délices

Tes désirs, des supplices, je vois vraiment pas où ça nous mène

Alors, on se raisonne

C’est pas la fin de notre monde

Et à tort, on se questionne encore une dernière fois

Je ne sais pas comment te dire

J’aurais peur de tout foutre en l’air

De tout détruire

Un tas d’idées à mettre au clair

Depuis longtemps

Mais j’ai toujours laissé derrière

Mes sentiments

Parfois je me dis que j’ai tors de rester si passive

Mais toi tu me regardes, moi je te dévore

Mais c’est parfois trop dur de discerner l’amour

Mon ami, mon amant, mon amour, et bien plus encore

Alors, on se raisonne

C’est pas la fin de notre monde

Et à tort, on se questionne encore une dernière fois

Je ne sais pas comment te dire

J’aurais peur de tout foutre en l’air

De tout détruire

Un tas d’idées à mettre au clair

Depuis longtemps

Mais j’ai toujours laissé derrière

Mes sentiments

Je te veux toi avec défauts

Et tes problèmes de fabrications

Je te veux toi, j’veux pas un faux

Pas de contrefaçons

J’vais pas te rendre pour prendre un autre

J' vais pas te vendre pour une ou deux fautes

Je veux tes mots, je veux ta peau

C’est jamais trop

Je te veux plus, changé d’avis

J’ai vu un autre un peu plus joli

Je ne veux pas, je ne veux plus

Jamais voulu

Et puis t’es qui j’te connais pas

T’as dû rêver ce n'était pas moi

Mes confusions, tu les connais

Laissons tomber

Comment te dire

J’aurais peur de tout foutre en l’air

De tout détruire

Un tas d’idées à mettre au clair

Depuis longtemps

Mais j’ai toujours laissé derrière

Mes sentiments

Je ne sais pas comment te dire

J’aurais peur de tout foutre en l’air

De tout détruire

Un tas d’idées à mettre au clair

Depuis longtemps

Mais j’ai toujours laissé derrière

Mes sentiments

Є слова, які турбують мене, сотні слів, тисячі мелодій

які ніколи не бувають однаковими

Як тобі сказати?

Я не хочу брехати тобі, ти мене приваблюєш

І саме в цьому криється справжня проблема

Ваша гордість, ваші примхи, ваші поцілунки, захоплення

Твої бажання, катування, я справді не бачу, куди це нас веде

Тож міркуємо

Це не кінець нашого світу

І неправильно, ми запитуємо в останній раз

Я не знаю, як тобі сказати

Я б боявся все зіпсувати

Щоб все знищити

Багато ідей для прояснення

З давніх-давен

Але я завжди залишав позаду

Мої почуття

Іноді я думаю, що я неправий, залишаючись таким пасивним

Але ти дивишся на мене, я тебе пожираю

Але іноді занадто важко розрізнити любов

Мій друг, мій коханий, моя любов і багато іншого

Тож міркуємо

Це не кінець нашого світу

І неправильно, ми запитуємо в останній раз

Я не знаю, як тобі сказати

Я б боявся все зіпсувати

Щоб все знищити

Багато ідей для прояснення

З давніх-давен

Але я завжди залишав позаду

Мої почуття

Я хочу тебе з недоліками

І ваші виробничі проблеми

Я хочу тебе, я не хочу підробки

Без підробок

Я не віддам тебе, щоб взяти інший

Я не продам вас за одну чи дві помилки

Я хочу твоїх слів, я хочу твою шкіру

Це ніколи не буває забагато

Я хочу тебе більше, передумав

Я бачив іншу трохи красивішу

Я не хочу, я більше не хочу

Ніколи не шукав

І тоді ти той, кого я тебе не знаю

Тобі, мабуть, снилося, що це був не я

Мої плутанини, ви їх знаєте

Давай здамося

Як тобі сказати

Я б боявся все зіпсувати

Щоб все знищити

Багато ідей для прояснення

З давніх-давен

Але я завжди залишав позаду

Мої почуття

Я не знаю, як тобі сказати

Я б боявся все зіпсувати

Щоб все знищити

Багато ідей для прояснення

З давніх-давен

Але я завжди залишав позаду

Мої почуття