Zurück nach Hause - Joel Brandenstein

Bin so oft unterwegs, viel zu selten daheim

Hoff', du weißt, ich vermiss' es, bei dir zu sein

Ich krieg' gar nicht mehr mit, was bei dir so passiert

Hab manchmal Angst, dass wir uns für immer verlier’n

Und das Bild von uns spiegelt sich in meinem Glas Wein

Ein bisschen verknickt und verblasst, doch ich hab’s immer dabei

Doch wenn du sagst, dass du mich brauchst

Dir fehl’n die Farben, alles viel zu grau

Dann lass' ich alles hier zurück und komm' nach Haus

Und wenn du sagst: «Es geht nicht mehr»

Der Weg vor dir scheint viel zu schwer

Dann lass' ich alles hier zurück und komm' nach Haus

Ist oft zu spät, wenn ich anruf', du gehst meistens nicht ran

Leben im eigenen Rhythmus, der passt selten zusamm’n

Seh' dich ständig auf Fotos, ich bin da nicht mit drauf

Wir sagen uns immer wieder: «Nächstes Jahr geht’s bergauf»

Und das Bild von uns spiegelt sich in meinem Glas Wein

Ein bisschen verknickt und verblasst, doch ich hab’s immer dabei

Doch wenn du sagst, dass du mich brauchst

Dir fehl’n die Farben, alles viel zu grau

Dann lass' ich alles hier zurück und komm' nach Haus

Und wenn du sagst: «Es geht nicht mehr»

Der Weg vor dir scheint viel zu schwer

Dann lass' ich alles hier zurück und komm' nach Haus

Ich komm' zurück nach Haus

Ich komm' zurück nach Haus

Doch wenn du sagst, dass du mich brauchst

Dir fehl’n die Farben, alles viel zu grau

Dann lass' ich alles hier zurück und komm' nach Haus

Und wenn du sagst: «Es geht nicht mehr»

Der Weg vor dir scheint viel zu schwer

Dann lass' ich alles hier zurück und komm' nach Haus

Ich komm' zurück nach Haus

Ich komm' zurück nach Haus

Ich komm' zurück nach Haus

Ich komm' zurück nach Haus

Ich komm' zurück nach Haus

Я так часто в дорозі, дуже рідко вдома

Сподіваюся, ти знаєш, що я сумую за тобою

Я вже навіть не розумію, що з тобою відбувається

Іноді я боюся, що ми втратимо один одного назавжди

І наш образ відбивається в моєму келиху вина

Трохи пом’ятий і вицвілий, але він завжди при собі

Але якщо ти скажеш, що я тобі потрібен

Ви сумуєте за кольорами, все занадто сіре

Тоді я залишу все тут і прийду додому

І коли ти кажеш: «Це вже неможливо»

Шлях перед вами здається занадто складним

Тоді я залишу все тут і прийду додому

Часто буває занадто пізно, коли я дзвоню, ти зазвичай не відповідаєш

Живучи у своєму ритмі, це рідко поєднується

Я постійно бачу вас на фотографіях, я не на них

Ми постійно говоримо собі: «Наступного року все піде в гору»

І наш образ відбивається в моєму келиху вина

Трохи пом’ятий і вицвілий, але він завжди при собі

Але якщо ти скажеш, що я тобі потрібен

Ви сумуєте за кольорами, все занадто сіре

Тоді я залишу все тут і прийду додому

І коли ти кажеш: «Це вже неможливо»

Шлях перед вами здається занадто складним

Тоді я залишу все тут і прийду додому

Я повертаюся додому

Я повертаюся додому

Але якщо ти скажеш, що я тобі потрібен

Ви сумуєте за кольорами, все занадто сіре

Тоді я залишу все тут і прийду додому

І коли ти кажеш: «Це вже неможливо»

Шлях перед вами здається занадто складним

Тоді я залишу все тут і прийду додому

Я повертаюся додому

Я повертаюся додому

Я повертаюся додому

Я повертаюся додому

Я повертаюся додому