Rien n'arrive plus - Jeanne Moreau

Rien n’arrive plus dans les bois de Mai

Sur la douce mousse au temps du muguet

On a oublié comment y aller

Les petits chemins creux pour y arriver

Ils sont effacés les chemins détournes

Vers les bois de Mai fleuris de muguet

Sur la nappe blanche parmi les cristaux

Les éclaboussur's d’un vin de Bordeaux

La main d’une femm' partout se promène

Fuyante et mouvant' la main d’une femme

Et sa main à lui doucement s’avance

Entre les cristaux sur la nappe blanche

Rien n’arrive plus dans les champs de blé

Sous les coqu’licots parmi les bleuets

On a oublié comment y aller

Les petits chemins creux pour y arriver

Ils sont effacés les chemins détournés

Vers les champs de blé fleuris de bleuets

La main blanche et fine parée de bijoux

Charmante et coquette s’amuse de tout

Et sa main à lui partout la poursuit

Pendant qu’elle se joue, se moque de lui

Et sa main à lui soudain la saisit

Soudain la saisit sur le dos de la mit

Rien n’arrive plus dans les prés d’automne

Entre les colchiqu’s et l’odeur des pommes

On a oublié comment y aller

Les petits chemins creux pour y arriver

Ils sont effacés les chemins détournés

Vers les prés d’automne aux parfums mouillés

La main de la femme est emprisonnée

Paume contre paume dans la main fermée

La main blanche et fine parée de bijoux

Sur la main de l’homme consentit à tout

Paume renversée et les doigts noués

D’une folle étreinte ressortit brisée

Rien n’arrive plus dans la neige blanche

Pourtant faite exprès pour mouler les hanches

On a oublié comment y aller

Les petits chemins creux pour y arriver

Ils sont effacés les chemins détournés

Vers les neiges vierges qui scintillaient

У Мейвудсі більше нічого не відбувається

На солодкому моху в часи конвалії

Ми забули, як туди дістатися

Маленькі затоплені дороги, щоб туди дістатися

Їм стираються обхідні шляхи

У напрямку до Мейвудів, що цвітуть конвалією

На білій скатертині серед кристалів

Бризки бордоського вина

Скрізь ходить жіноча рука

Тікає і рухає жіночу руку

І його рука ніжно тягнеться

Між кристалами на білій скатертині

На пшеничних полях більше нічого не відбувається

Під маками серед чорниці

Ми забули, як туди дістатися

Маленькі затоплені дороги, щоб туди дістатися

Їм стерті кільцеві розв'язки

До пшеничних полів, що цвітуть волошками

Тонка біла рука, прикрашена коштовностями

Чарівний і кокетливий розважається всім

І його рука всюди переслідує його

Поки вона грає, висміює його

І його рука раптом хапає його

Раптом схопив її за спину мітки

На осінніх галявинах вже нічого не буває

Між колчиком і запахом яблук

Ми забули, як туди дістатися

Маленькі затоплені дороги, щоб туди дістатися

Їм стерті кільцеві розв'язки

Назустріч осіннім лукам з мокрими пахощами

Рука жінки в пастці

Долоня до долоні в закритій руці

Тонка біла рука, прикрашена коштовностями

На руку людина згоден на все

Перевернута долоня і вузли пальці

З шалених обіймів вийшов зламаний

У білому снігу більше нічого не відбувається

Все-таки зроблений спеціально для формування стегон

Ми забули, як туди дістатися

Маленькі затоплені дороги, щоб туди дістатися

Їм стерті кільцеві розв'язки

Назустріч цілині сніги, що мерехтіли