Marcelle - Jean-Louis Aubert

Marcelle, t’es comme une fée pour moi

Comme celle des contes d’autrefois.

Marcelle, y’a un truc qui cloche pas

C’est ton nom, c’est ton nom, c’est ton nom.

Marcelle, t’es comme une fée pour moi

Comme celle des temps d’autrefois.

Marcelle, y’a un truc qui cloche pas

C’est ton nom, c’est ton nom, c’est ton nom.

Allongés dans la Belle au bois, tu as bougé ton petit doigt.

Tu m’as soufflé, approche-toi.

«Ca fait longtemps qu’aucun homme n’est entré chez moi».

Marcelle, t’es comme une fée pour moi

Une dame des temps d’autrefois.

Marcelle, y’a qu’ce truc qui colle pas

C’est ton nom, c’est ton nom, c’est ton nom.

Tu as ouvert de jolis yeux bleus qui m’regardaient du fond des cieux

Tu m’as souri, j’ai fait de mon mieux.

Ca f’sait cent ans qu’t’avais pas rit.

J’ai vu un visage d’enfant qui me disait en dedans.

Tu m’as dit «s'il te plait, t’en vas pas.

Cà fais longtemps qu’aucun homme ne m’a pris dans ses bras»

Marcelle, t’es comme une fée pour moi

Comme celle des temps d’autrefois.

Marcelle, y’a un truc qui va pas

C’est ton nom, c’est ton nom, c’est ton nom.

Ton nom, maint’nant, résonne en moi comme une histoire d’autrefois.

Un conte de Philippe Soupault que j’lisais mot à mot, mot à mot.

Agenouillé là, tout contre toi, j’ai pris ta main là, tout contre moi

J’ai eu une larme là, et puis plus rien

Juste ta p’tite voix qui disait «je ne t’oublierai pas».

Marcelle, t’es comme une fée pour moi

Comme celle du temps d’autrefois.

Marcelle, ce truc que j’oublie pas

C’est ton nom, c’est ton nom, c’est ton nom.

Ton nom, maint’nant, résonne en moi

Comme cette fable d’autrefois.

Marcelle, ce qui résonne en moi

C’est ton nom, c’est ton nom, c’est ton nom.

Marcelle, Marcelle, Marcelle.

C’est ton nom, c’est ton nom, c’est ton nom, Marcelle.

Марсель, ти для мене як фея

Як старі казки.

Марсель, щось не так

Це твоє ім'я, це твоє ім'я, це твоє ім'я.

Марсель, ти для мене як фея

Як у минулі часи.

Марсель, щось не так

Це твоє ім'я, це твоє ім'я, це твоє ім'я.

Лежачи в Beauty in the Woods, ви ворушили мізинцем.

Ти мене вразив, підійди ближче.

— Давно в мій дім чоловік не заходив.

Марсель, ти для мене як фея

Жінка з минулих часів.

Марсель, тільки ця штука не підходить

Це твоє ім'я, це твоє ім'я, це твоє ім'я.

Ти відкрив красиві блакитні очі, дивлячись на мене з небес

Ти посміхнувся мені, я зробив все можливе.

Уже сто років, як ти сміявся.

Я побачив дитяче обличчя, яке розповідало мені всередині.

Ви сказали: «Будь ласка, не йди.

Давно мене не обіймав чоловік».

Марсель, ти для мене як фея

Як у минулі часи.

Марсель, щось не так

Це твоє ім'я, це твоє ім'я, це твоє ім'я.

Тепер твоє ім’я звучить у мені, як історія минулих днів.

Казка Філіпа Супо, яку я читав слово в слово, слово в слово.

Стоячи на колінах, прямо біля вас, я взяв вашу руку там, прямо біля себе

У мене там була сльоза, а потім нічого

Просто твій тихий голос каже: «Я тебе не забуду».

Марсель, ти для мене як фея

Як у давні часи.

Марсель, це те, що я не забуваю

Це твоє ім'я, це твоє ім'я, це твоє ім'я.

Твоє ім'я тепер резонує зі мною

Як та стара байка.

Марсель, що резонує зі мною

Це твоє ім'я, це твоє ім'я, це твоє ім'я.

Марселла, Марцелла, Марцелла.

Це твоє ім'я, це твоє ім'я, це твоє ім'я, Марсель.