Cinco Farolas - Isabel Pantoja

Yo no escucho lo que dicen

Las lenguas de vecindonas

Porque de sobra yo sé

Por quien está su persona

Cinco luceros azules

Alumbran cinco farolas

Desde su casa a mi casa

Desde su boca a su boca

Cinco añitos que le quiero

Cinco añitos que me adora

La mala gente que sabe

Que sabe de nuestras cosas

Si yo sé que me quieres, como le quiero

A que darle tres cuartos al pregonero

Desde su puerta misma hasta su puerta

La vereita verde, no cría yerba, no cría yerba

Yo no quiero ni saberlo

Vecina, cierre la boca

Y no me venga a decir

Que él va a casarse con otra

Los cinco añitos cabales

Queriéndole hora tras hora

Son un cordel en mi cuello

Que la garganta me ahoga

Con carbones encendidos

Que le quemen esa boca

Al que juró tantas veces

Que estaba por mi persona

Se apagaron las cinco, cinco farolas

Pa que nadie me vea llorando a solas

¡Ay, que penita madre!, ¡Madre que pena!

La vereita verde, cuajá de yerba

Cuajá de yerba

Я не слухаю, що вони говорять

Мови сусідів

Бо я надто добре знаю

Для кого ваша особа?

п'ять синіх вогнів

Засвітиться п'ять вуличних ліхтарів

З вашого дому до моєї хати

З рота в рот

Я люблю його п'ять років

П'ять років, який мене обожнює

Погані люди, які знають

хто знає про наші речі

Якщо я знаю, що ти мене любиш, як я люблю його

Навіщо давати три чверті міському крику?

Від вашого порога до вашого порога

Vereita verde, не розмножує йербу, не розмножує йербу

Я навіть знати не хочу

Сусіде, закрий рота

І не приходь мені розповідати

Що він збирається одружитися з іншою

Цілих п'ять років

Любити тебе годину за годиною

Вони — шнурок на шиї

Що мене горло душить

з палаючим вугіллям

спалити той рот

Тому, хто присягався стільки разів

це було для моєї особи

П'ята згасла, п'ять ліхтарів

Щоб ніхто не бачив, як я плачу сам

Ой, яка сумна мати!, Мамо, яка шкода!

Верейта верде, сир єрби

сир єрба