Улетаю - Ирина Богушевская

Прочь, на закат, за Солнцем.

Другого нет у меня пути.

Прочь, на закат, за Солнцем,

Сказав печали своей «Прости»,

Улетаю, улетаю.

Знай:

лишь закружится над тобою первый снег,

Ты позабудешь, забудешь обо мне.

Вижу далёкий берег,

пустые лодки на берегу.

Вижу далёкий берег,

Опять во сне по нему бегу.

Улетаю, улетаю.

Здесь

так мало солнца, мало неба, мало дня.

Здесь нету места, места для меня.

Всюду холодный ветер,

где мне найти от него приют?

Где же те дети лета,

Что песни лета со мной споют?

Улетаю, улетаю

Прочь!

Меня ты скоро позабудешь, отпусти,

Я не могу так больше.

Родина, прости

Геть, на захід сонця, за Сонцем.

Іншого немає у мене шляху.

Геть, на захід, за Сонцем,

Сказавши смутку своєї «Пробач»,

Відлітаю, відлітаю.

Знай:

тільки закружляє над тобою перший сніг,

Ти позабудеш, забудеш про мене.

Бачу далекий берег,

порожні човни на березі.

Бачу далекий берег,

Знову усні по ньому бігу.

Відлітаю, відлітаю.

Тут

так мало сонця, мало неба, мало дня.

Тут немає місця, місця для мене.

Всюди холодний вітер,

де мені знайти від нього притулок?

Де ж ті діти літа,

Що пісні літа зі мною заспівають?

Відлітаю, відлітаю

Геть!

Мене ти незабаром забудеш, відпусти,

Я так більше не можу.

Батьківщина, вибач