Такси - Ирина Богушевская

Вновь ночи без сна.

Снова весна

Проехалась в московском такси.

Знак, подай мне знак.

Но лучше сам

Явись, меня спаси.

Помнишь, весной,

Сто лет назад,

Ветер ночной

Качал бессонный сад, где мы прощались.

О, сто лет прошло.

Но все равно

Я жду тебя этой весной.

Ночь темна.

Я пробегу одна

Мимо мостов, мимо дворцов эпохи ампир.

Я ее воспою,

Радостную мою, —

Здравствуй, Москва, мой ласковый вампир!

Только лишь раз

В жизни иной

Раем для нас

Была Москва весной, но мы расстались!

Да, я буду ждать

Дня, когда ты Окажешься рядом со мной.

Знову ночі без сну.

Знову весна

Проїхалася в московському таксі.

Знак, дай мені знак.

Але краще сам

З'явись, мене врятуй.

Пам'ятаєш, навесні,

Сто років назад,

Вітер нічний

Гойдав безсонний сад, де ми прощалися.

О, сто років минуло.

Але всеодно

Я чекаю тебе цієї весни.

Ніч темна.

Я пробігу одна

Повз мости, повз палаци епохи ампір.

Я ї воспію,

Радісну мою, —

Доброго дня, Москва, мій ласкавий вампір!

Тільки раз

У житті інший

Раєм для нас

Була Москва навесні, але ми розлучилися!

Так я буду чекати

Дня, коли ти опинишся поруч зі мною.