У нас в раю - Ирина Богушевская

Ждать не надо лета, чтоб узнать, что счастье есть.

Ждать не буду лета, чтоб сказать, что счастье здесь.

Я узнала тайну: для надежды, для мечты

Мне никто не нужен.

Даже ты.

Апрель у нас в раю с золотыми лучами.

Сентябрь у нас в раю – с серебристым дождём.

Здесь счастье нам дано то в любви, то в печали.

Оно со мной в тот миг, что я плачу о нём.

Будь благословенным, детский смех у нас в раю,

Вешнее цветенье – и первый снег у нас в раю.

Верность и измена, боль и страсть, и тьма, и свет –

Всё здесь есть.

Вот только говорят, что смерти нет.

Июль у нас в раю сыплет звёзды ночами.

Ноябрь у нас в раю плачет ночью и днём.

Здесь счастье нам дано то в любви, то в печали.

Оно со мной в тот миг, что я плачу о нём.

Молча смотрит бездна на летящие огни.

Ах, Отец небесный, Ты спаси, Ты сохрани.

У черты последней, жизни вечной на краю

Я скажу: "Оставь меня в раю, у нас в раю.

Ведь там опять весна расплескалась ручьями.

Ведь там опять зима с этим белым огнём.

Оставь меня в раю, средь любви и печали.

Я всё тебе спою, что узнаю о нём".

Чекати не треба літа, щоби дізнатися, що щастя є.

Чекати не буду літа, щоб сказати, що щастя тут.

Я дізналася про таємницю: для надії, для мрії

Мені ніхто не потрібен.

Навіть ти.

Квітень у нас у раю із золотими променями.

Вересень у нас у раю – зі сріблястим дощем.

Тут щастя нам дано то любові, то печалі.

Воно зі мною в ту мить, що я плачу про нього.

Будь благословенним, дитячий сміх у нас у раю,

Весняне цвітіння – і перший сніг у нас у раю.

Вірність і зрада, біль і пристрасть, і темрява, і світло

Все тут є.

От тільки-но кажуть, що смерті немає.

Липень у нас у раю сипле зірки ночами.

Листопад у нас у раю плаче вночі та вдень.

Тут щастя нам дано то любові, то печалі.

Воно зі мною в ту мить, що я плачу про нього.

Мовчки дивиться безодня на вогні, що летять.

Ах, Отче небесний, Ти спаси, Ти збережи.

У риси останньої, життя вічне на краю

Я скажу: "Залиш мене в раю, у нас у раю.

Адже там знову весна розхлюпалася струмками.

Адже там знову зима із цим білим вогнем.

Залиш мене в раю, серед любові та смутку.

Я все тобі заспіваю, що дізнаюся про нього».