Танго «Прощай» - Ирина Богушевская

Прощай!

Все телефоны молчат

И три минуты назад

Ушел последний трамвай.

Прощай!

Портретов не возвращай,

Пpo наш потерянный рай

Мне не напоминай.

В этот рай, где было больше слез, чем смеха,

Где гостит так часто слово «грусть»,

В этот рай, где было больше тьмы, чем света,

Милый друг, никогда я не вернусь.

Прощай!

Станцуй со мной «Ча-ча-ча»

На жестяных небесах, на крышах бедной Москвы.

Давай считать, что это просто ничья,

И ты теперь ничей, и я ничья,

И больше нет любви.

Небесам все равно, что будет с нами,

Пусть любовь растает без следа, —

Каждый день под московскими мостами

Будет течь спокойная вода.

Прощай!

Это был бессмертный роман,

И я его запишу, когда вот тут заживет.

Не плачь.

Вся жизнь не больше, чем повод,

И эта боль — она не больше, чем повод

Для новых строчек и нот,

Новых нот, пленительных нот,

Новых строк и упоительных нот.

Прощай!

Всі телефони мовчать

І три хвилини тому

Пішов останній трамвай.

Прощай!

Портретів не повертай,

Про наш втрачений рай

Мені не нагадуй.

У цей рай, де було більше сліз, ніж сміху,

Де гостює так часто слово «сум»,

У цей рай, де було більше темряви, ніж світла,

Любий друже, ніколи я не повернуся.

Прощай!

Станцуй зі мною «Ча-ча-ча»

На бляшаних небесах, на дахах бідної Москви.

Давай вважати, що це просто нічия,

І ти тепер нічий, і я нічия,

І більше немає любові.

Небесам все одно, що буде з нами,

Нехай любов розтане без сліду, —

Щодня під московськими мостами

Тече спокійна вода.

Прощай!

Це був безсмертний роман,

І я його запишу, коли ось тут заживе.

Не плач.

Все життя не більше, ніж привід,

І ця біль — вона не більша, ніж привід

Для нових рядків і нот,

Нових нот, чарівних нот,

Нових рядків та вживальних нот.