Эти большие волны - Ирина Богушевская

Зачем ещё раз мне жизнь возвращает крылья?

И мой чёрно-белый мир стал снова цветным кино?

Зачем я хочу стать радугой в твоих ливнях,

Стать музыкой в ленте твоих самых сладких снов?

Как странно вдыхать воздух, покоем полный,

И видеть рассвет, не открывая глаз.

И грудью встречать Эти Большие Волны,

Что приходят всегда нежданно — и уносят нас.

На гребне волны воздух всегда разрежен,

И трудно дышать, и в сердце — восторг и страх!

Но — я удержусь!

Лишь ты был со мною нежен.

Лишь бы ты был со мной в Этих Больших Волнах.

Зачем в моём небе сияет звезда Надежда,

Когда я, казалось, легко прожить без неё могу?

Зачем я бегу к океану по имени Нежность

И жду тебя, жду тебя, жду тебя на берегу?

Знаю — ночь вновь нам сыграет соло.

И ей покорясь, смиренно глаза закрыв,

Мы будем встречать Эти Большие Волны.

Вот он шумит вдали, вновь к нам идёт прилив!

На гребне волны воздух всегда разрежен,

И трудно дышать, и в сердце — восторг и страх!

Но я удержусь!

Лишь ты был со мною нежен, нежен, нежен…

Лишь бы ты был со мной в Этих Больших Волнах.

На гребне волны видно, как мир безбрежен.

И страшно упасть, взмывая в твоих руках.

Но я удержусь!

Лишь бы ты был со мною нежен.

Лишь бы ты был со мной в Этих Больших Волнах.

Навіщо мені ще раз життя повертає крила?

І мій чорно-білий світ став знову кольоровим кіно?

Навіщо я хочу стати веселкою в твоїх зливах,

Стати музикою в стрічці твоїх найсолодших снів?

Як дивно вдихати повітря, спокоєм повний,

І бачити світанок, не розплющуючи очей.

І грудьми зустрічати Ці Великі Хвилі,

Що приходять завжди несподівано — і забирають нас.

На гребені хвилі повітря завжди розріджене,

І важко дихати, і в серце — захоплення і страх!

Але - я - утримаюся!

Лише ти був зі мною ніжний.

Лише би ти був зі мною в Ціх Великих Хвилях.

Навіщо в моєму небі сяє зірка Надія,

Коли я, здавалося, легко прожити без неї?

Навіщо я біжу до океану на ім'я Ніжність

І чекаю тебе, чекаю тебе, чекаю тебе на березі?

Знаю — ніч знову нам зіграє соло.

І їй скорившись, смиренно очі закривши,

Ми будемо зустрічати Ці Великі Хвилі.

Ось він шумить вдалині, знову до нас йде приплив!

На гребені хвилі повітря завжди розріджене,

І важко дихати, і в серце — захоплення і страх!

Але я утримаюсь!

Лише ти був зі мною ніжний, ніжний, ніжний...

Лише би ти був зі мною в Ціх Великих Хвилях.

На гребені хвилі видно, як світ безмежний.

І страшно впасти, злітаючи в твоїх руках.

Але я утримаюсь!

Лише би ти був зі мною ніжний.

Лише би ти був зі мною в Ціх Великих Хвилях.