Les conseils d'une chenille - Ibrahim Maalouf, Oxmo Puccino

La coquette cherchait on ne sait plus quoi

L’appétit la tiraillait, ça sentait le putois

Alice passait dans un champ mignon

Quand l’appela une chenille bleue sur un champignon

Le nez écarquillé, inhalant un narguilé

Dans sa tête, l’esprit éparpillé

Elle dira ce que vous voulez entendre

Puis tout son contraire avant de le défendre

Elle garde des rêves dans des petites boîtes

Sur deux feuilles, elle roule à mille pattes

La chenille fumait le narguilé, narguilé

Aussi tard qu’il est, tard qu’il est

La chenille fumait du narguilé, narguilé

Aussi tard qu’il est calculé

La chenille fumait le narguilé, narguilé

Aussi tard qu’il est éparpillé

Dit la passion des prunelles

Si vous aviez rendez-vous, annulez

Ecoutez la chenille qui fume

Ses pensées?

Avoir écrit au clair de la lune

Grasses et vertes sont les volutes

Bientôt Alice ne se reconnait plus

Après l’inhalation tu n’es plus toi-même

A confondre le pouce, l’index, le majeur, à trois nems

Elle plane au point d’oublier sa poésie

Et récite d’inconnues fantaisies

La chenille dit ne l’avoir jamais vue

Se faire passer pour folle est sa couverture

La chenille fumait le narguilé, narguilé

Aussi tard qu’il est, tard qu’il est

La chenille fumait du narguilé, narguilé

Aussi tard qu’il est calculé

La chenille fumait le narguilé, narguilé

Aussi tard qu’il est éparpillé

Dit la passion des prunelles

Si vous aviez rendez-vous, annulez

Encore un bout de champi?

Elle ne dira pas non

Notre héroïne: Alice Vegas Parano

Cherchant sa bonne taille quelque-part

Il fera surement jour avant qu’elle ne parte

La chenille est enfermée dans sa chanvre

Vient dans sa bulle partager sa chance

Attrape le sourire du matou

Au risque d'être recherché partout

Mais en attendant que la fumée s'écarte

Elle rit pour narguilé, narguer les cartes

La chenille fumait le narguilé, narguilé

Aussi tard qu’il est, tard qu’il est

La chenille fumait du narguilé, narguilé

Aussi tard qu’il est calculé

La chenille fumait le narguilé, narguilé

Aussi tard qu’il est éparpillé

Dit la passion des prunelles

Si vous aviez rendez-vous, annulez

Кокетка шукала хтозна що

Апетит смикнув її, пахло скунсом

Аліса проходила милим полем

Коли називають синю гусеницю на грибі

Широкий ніс, вдихаючи кальян

В голові розсіяний дух

Вона скаже те, що ти хочеш почути

Тоді все протилежне, перш ніж захищати його

Вона зберігає мрії в маленьких коробочках

На двох аркушах вона котиться на тисячі ніжок

Гусениця курила кальян, кальян

Як пізно, так і пізно

Гусениця курила кальян, кальян

Так пізно, як підрахували

Гусениця курила кальян, кальян

Аж пізно, як розпорошено

Сказала пристрасть тернів

Якщо у вас була зустріч, скасуйте

Послухайте, як димить гусениця

Його думки?

Щоб писав при місячному світлі

Трав’янисті та зелені – це вихри

Незабаром Аліса більше не впізнає себе

Після вдиху ви вже не самі

Переплутати великий, вказівний, середній пальці, три нема

Вона злітає, що забуває свою поезію

І декламує невідомі фантазії

Гусениця каже, що ніколи її не бачила

Божевільна поведінка — її прикриття

Гусениця курила кальян, кальян

Як пізно, так і пізно

Гусениця курила кальян, кальян

Так пізно, як підрахували

Гусениця курила кальян, кальян

Аж пізно, як розпорошено

Сказала пристрасть тернів

Якщо у вас була зустріч, скасуйте

Ще один шматочок гриба?

Вона не скаже ні

Наша героїня: Аліса Вегас Парано

Шукаю десь її правильний розмір

Неодмінно настане день, перш ніж вона піде

Гусениця укладена в її коноплі

Заходьте в його бульбашку, щоб поділитися його удачею

Ловіть усмішку кота

Ризикують бути в розшуку всюди

Але чекаємо, поки дим розвіється

Вона сміється за кальян, кепкує з карт

Гусениця курила кальян, кальян

Як пізно, так і пізно

Гусениця курила кальян, кальян

Так пізно, як підрахували

Гусениця курила кальян, кальян

Аж пізно, як розпорошено

Сказала пристрасть тернів

Якщо у вас була зустріч, скасуйте