Omkring tiggarn från Luossa - Hootenanny Singers

Omkring tiggarn frn Luossa satt allt folket I en ring

Och vid lgerelden hrde de hans sng

Och om bettlare och vgmn och om underbara ting

Och om sin lngtan sjng han hela natten lng

Det are ngot bortom bergen, bortom blommorna och sngen

Det are ngot bakom stjrnor, bakom heta hjrtat mitt

Hren — ngot gare och viskar, gare och lockar mig och beder:

«Kom till oss ty denna jorden, den are icke riket ditt

Jag har lyssnat till de stillsamma bljeslag mot strand

Om de vilda havens vila har jag drmt

Och I anden har jag ilat mot de formlsa land

Dare det kraste vi knde skall bli glmt

Till en vild och evig lngtan fddes vi av mdrar bleka

Ur bekymrens fdselvnda steg vare frsta jmmerljud

Slngdes vi p berg och sltter fare att tumla om och leka

Och vi lekte lg och lejon, fjril, tiggare och gud

Satt jag tyst vid hennes sida, hon, vars hjrta var som mitt

Redde hon med mjuka hnder mt vrt bo

Hrde jag mitt hjrta ropa, det du ger are ej ditt

Och jag frdes bort av anden att f ro

Det jag lskar, det are bortom och frdolt I dunkelt fjrran

Och min rtta vg are hg och underbar

Och jag lockas mitt I larmet till att bedja infare Herran:

«Tag all jorden bort, jag ga vill vad ingen, ingen har!»

Flj mig broder, bortom bergen, med de stilla svala floder

Dare allt havet somnar lngsamt inom bergomkransad bdd

Ngonstdes bortom himlen are mitt hem, har jag min moder

Mitt I guldomstnkta dimmor I en rosenmantel kldd

M de svarta salta vatten svalka kinder feberrda

M vi vara mil frn livet innan morgonen are full!

Ej av denna vrlden var jag och ondlig vedermda

Led jag fare min oro, otro, och min heta krleks skull

Vid en snckbesllad havsstrand stare en port av rosor tunga

Dare I vila multna vraken och de trtta mn f ro

Aldrig hrda hga snger likt fiolers ekon sjunga

Under valv dare evigt unga barn av saligheten bo

Навколо жебрацької сітки з Луоси всі люди сіли в коло

А біля багаття почули його пісню

І про жебраків і вгмн і про чудові речі

І про свою тугу він співав цілу ніч

Є щось за горами, за квітами і піснею

Щось є за зірками, за моїм гарячим серцем

Хрен - щось гаре і шепоче, гаре і манить мене і молиться:

«Приходьте до нас, бо ця земля — не ваше царство

Я слухав тихий вітерець у напрямку до пляжу

Я мріяв про решту диких морів

І духом я поспішив до формальних земель

Будь божевільним, про нас можуть забути

До дикої і вічної туги ми народилися від блідих матерів

Від народження занепокоєння пролунав перший стогін

Нас кинули в гори, і не було ніякої небезпеки кувыркаться і грати

І ми грали в lg і лева, метелика, жебрака і бога

Я тихо сидів біля неї, вона, чиє серце було схоже на моє

Вона рятувала м'якими руками mt vrt bo

Я чув, як плаче моє серце, те, що ти віддаєш, не твоє

І мене Дух відвів сіяти

Те, що я люблю, це поза межами і сховане в темній далечині

І правильний шлях мій високий і чудовий

І мене спокушає серед тривоги помолитися до Господа:

«Забери всю землю, я хочу те, чого ні в кого, ні в кого немає!»

Іди за мною, брате, за гори, з ще прохолодними річками

Нехай все море повільно засинає в оточеному скелею ложі

Ngonstdes за небесами мій дім, у мене є моя мати

Посеред золотого туману в трояндовий плащ одягнений

М чорній солоній воді прохолодні щоки гарячкові

Нехай ми будемо за милі від життя, поки ранок не наповниться!

Я був не з цього світу і був нечестивий огидний

Дозволь мені ризикувати своїми турботами, невірою і заради моєї гарячої любові

На приморському пляжі важко дивиться порт троянд

Смію я відпочивати гнилими уламками і втомленим мн ф ро

Ніколи не чуйте, як співають голосні пісні, як відлуння скрипки

Під склепіннями сміють вічно жити маленькі діти блаженства