Björkens visa - Hootenanny Singers

Vid den klara rand av en blommig strand G

Sjöng en björk ibland sina gröna visor.

D7 G

Och jag hörde då i hans gren därpå C G

Och en gång så sjöng han så: D7 G

2. Ack jag vet, jag vet, mången hemlighet, G

Mången flicka grät under mina grenar.

D7 G

Mången gosse såg, här så varm i håg C G

På den blåa vikens våg.

D7 G

3. Klara månen sken på min gröna gren G

Och så kom där en och skar namn i barken.

D7 G

Och det var blott ett, och han kysste det.

C G

Det har ingen, ingen sett.

D7 G

4. Nästa kväll så kom där en flicka som G

Såg sig ofta om och skrev namn i barken.

D7 G

Och det var blott ett, och hon kysste det.

C G

Det har ingen, ingen sett.

D7 G

5. Nästa afton sken månen på min gren, G

Så kom åter en och så kom den andra.

D7 G

Tyst liksom en hamn, sökte vännens namn C G

I min trogna, vita famn.

D7 G

6. Och min vita stam stod helt allvarsam, G

Och så smög det fram vad de båda skrivit.

D7 G

Och jag märkte nog vad där stod i skog, C G

Och jag såg därpå och log.

D7 G

7. Sedan hände så att de båda två G

Togo miste då och ej kysste trädet.

D7 G

Lilla vän hur lätt händer icke det.

C G

Det har ingen, ingen sett.

D7 G

8. Men där for ett sken över löv och gren, G

Och ett sus där ven över blad och toppar.

D7 G

Och en stjärnas tår föll i vindens spår C G

Ned på jordens korta vår.

D7 G

На чистому краю квіткового пляжу Г

Береза ​​іноді співала свої зелені пісні.

D7 G

І я тоді почув у своєму відділенні тоді C G

А колись він так співав: D7 G

2. Ах знаю, знаю, багато таємниць, Г

Багато дівчат плакали під моїми гілками.

D7 G

Багато хлопців бачили, тут так тепло на душі C G

На хвилі синьої бухти.

D7 G

3. Ясний місяць сяяв на моїй зеленій гілці Г

А потім хтось прийшов і вирізав імена в корі.

D7 G

І був тільки один, і він його поцілував.

C G

У нього немає, немає набору.

D7 G

4. Наступної ночі туди прийшла така дівчина, як Г

Часто оглядався і писав імена в корі.

D7 G

І був лише один, і вона його поцілувала.

C G

У нього немає, немає набору.

D7 G

5. Наступного вечора місяць осяяв мою гілку, Г

Потім знову прийшов один, а потім другий.

D7 G

Тихий, як порт, шукав імені друга C G

В моїх вірних, білих обіймах.

D7 G

6. А мій білий стовбур стояв зовсім серйозний, Г

А потім вилізло те, що вони обоє написали.

D7 G

І я, мабуть, помітив, що було в лісі, C G

А я подивився на це і посміхнувся.

D7 G

7. Тоді сталося так, що два Г

Того загубився тоді і не поцілував дерево.

D7 G

Друже, як легко це не буває.

C G

У нього немає, немає набору.

D7 G

8. Але над листям і гіллями пройшло світло, Г

І шипіння там, де жилка над листям і верхівками.

D7 G

І зоряна сльоза впала в доріжку вітру C G

Внизу на землі коротка весна.

D7 G