Ölüme İnat - Hidra

Yazarken sema karanlık ruhum için sabah yok

El kalemde mumları yak eski kadehe şarap koy

Ankara’da deniz bende uçmak için kanat yok

Hiçbir şiirin içinde bu ruhum gibi sanat yok

Ölüme inat yazıyorum bu sayfa kalbe huduttur

En güzel hikayedeydik insanlığını unuttun

Tenimi kuruttun bu şehirde tek buluttun

Üzülme bazen ölmek bile insan için umuttur

Kahve bardağından yüzüme doğru vuran sıcaklık

Yaz gününde kaldı aşk ve mevsimimiz kış artık

Ruh halim bozuk plakta dönüp duran bi' şarkı

Biz bir hayal kurar onun da birden içine sıçardık

Mastar eklerinde kaldı bütün fiiller

Dile gelince geceyi gündüz eden soğuk şiirler

Sırtım yere gelmedikçe döner gider değirmen

Ve bi' gün tanrı olsanız da karşınızda eğilmem

Gel limanıma gemileri yak

Ben ölümüne yazıyorum ölüme inat gel

Aklımın ucunda birileri var

Bana birileri «Git!»

diyor birileri «Kal!»

Gel limanıma gemileri yak

Ben ölümüne yazıyorum ölüme inat gel

Aklımın ucunda birileri var

Bana birileri «Git!»

diyor birileri «Kal!»

Ey, Fatih Uslu

Dünyadan

Ölüme İnat

Beat by İtaat

Soğuk şehrin soğuk adamı

Bi' dağ misali gururlu bi' duruş sonra duruldum

Bi' kuruş yoktu cebimde, ki isteseydim bulurdum

Bi' buluşmaydı gökyüzünde nefretim ve umudum

Nefretim kazandı ben de azat ettim bu ruhu

Günahın güruhuydu yeryüzünde tek melek

Bir asır sonra gelip senden tutunmamı bekleme

Kâbus ol bu sonbaharda delir kapımı tekmele

Ne kadar cambaz olursan ol takılıcan direklere

Ölüm bahçesinde en kırmızı gül benim

Dün denen yalanla geçti bak en güzel günlerim

Dün değil bugündeyim bu dün senin bugün benim

Ve öyle sert de değilim eğer gülseniz gülümserim

Bi' ilham kaynağım yok elli beş senelik radyolar

Evimde çalar, yatak odamda kırk senelik karyolam

Otuz senelik aşk da bi' gün yuvarlanır dar yola

Ben yirmi senelik adam bindim hayat denen kamyona

Gel limanıma gemileri yak

Ben ölümüne yazıyorum ölüme inat gel

Aklımın ucunda birileri var

Bana birileri «Git!»

diyor birileri «Kal!»

Gel limanıma gemileri yak

Ben ölümüne yazıyorum ölüme inat gel

Aklımın ucunda birileri var

Bana birileri «Git!»

diyor birileri «Kal!»

Gel limanıma gemileri yak

Ben ölümüne yazıyorum ölüme inat gel

Aklımın ucunda birileri var

Bana birileri «Git!»

diyor birileri «Kal!»

Gel limanıma gemileri yak

Ben ölümüne yazıyorum ölüme inat gel

Aklımın ucunda birileri var

Bana birileri «Git!»

diyor birileri «Kal!»

Поки я пишу, для моєї темної душі немає ранку.

Запаліть свічки в ручці, налийте вино в старий келих

Море в Анкарі, я не маю крил, щоб літати

У жодному вірші немає такого мистецтва, як це моя душа

Я пишу попри смерть, ця сторінка – межа серця

Ми були в найпрекраснішій історії, ти забув свою людяність

Ти висушив мою шкіру, ти був єдиною хмарою в цьому місті

Не сумуй іноді навіть смерть для людей надія

Тепло вдарило моє обличчя від чашки кави

Кохання залишилося в день літа, і наша пора тепер зима

У мене поганий настрій, це пісня, яка крутиться на платівці

Раніше ми мріяли про сон і раптом його зіпсували

Усі дієслова залишилися в інфінітивних суфіксах

Холодні вірші, які змінюють день і ніч, коли мова йде про мову

Якщо моя спина не лежить на землі, млин обертається і йде

І навіть якщо ти колись станеш богом, я не вклонюся перед тобою

Підійди до мого порту, спали кораблі

Я пишу до смерті, прийди попри смерть

У мене хтось на думці

Хтось сказав мені: «Іди!»

хтось каже "Залишся!"

Підійди до мого порту, спали кораблі

Я пишу до смерті, прийди попри смерть

У мене хтось на думці

Хтось сказав мені: «Іди!»

хтось каже "Залишся!"

Привіт, Фатіх Услу

Зі світу

Опиратися смерті

Beat by Obedience

холодна людина холодного міста

Горда позиція, як «гора», тоді я заспокоївся

У мене в кишені не було жодної копійки, яку я міг би знайти, якби захотів

Це була зустріч у небі, моя ненависть і надія

Моя ненависть перемогла, і я звільнив цей дух

Він був ордою гріха, єдиним ангелом на землі

Не чекайте, що я прийду і обійму вас через століття

Будь кошмаром, зійти з розуму цієї осені, вибий мої двері

Яким би ти не був акробатом, ти висиш на стовпах

Я найчервоніша троянда в саду смерті

Дивіться, мої найкращі дні пройшли з брехнею, яку назвали вчора

Я не вчора, я сьогодні, вчорашній день твій, сьогодні мій

І я не такий суворий, якщо ти смієшся, я посміхнуся

У мене немає натхнення, п’ятдесят п’ять років радіо

Це дзвенить в моєму домі, в моїй спальні, моєму ліжку вже сорок років

Тридцять років кохання теж котиться по вузькій дорозі

Я чоловік двадцяти років, я сів на вантажівку під назвою життя

Підійди до мого порту, спали кораблі

Я пишу до смерті, прийди попри смерть

У мене хтось на думці

Хтось сказав мені: «Іди!»

хтось каже "Залишся!"

Підійди до мого порту, спали кораблі

Я пишу до смерті, прийди попри смерть

У мене хтось на думці

Хтось сказав мені: «Іди!»

хтось каже "Залишся!"

Підійди до мого порту, спали кораблі

Я пишу до смерті, прийди попри смерть

У мене хтось на думці

Хтось сказав мені: «Іди!»

хтось каже "Залишся!"

Підійди до мого порту, спали кораблі

Я пишу до смерті, прийди попри смерть

У мене хтось на думці

Хтось сказав мені: «Іди!»

хтось каже "Залишся!"