Karanlıktan Kaçanlar - Hidra

Neyin ne olduğunu izah etme bana

Senin medeniyetin savaş, yalan, siyaset ve para

Derdin hilafet ve saray, gücün cinayet ve yara

Suçun firar etmek tecavüzden silahı çek ve kapat konuyu

Bir daha seçme taraf, bul bir rezalet nemalan

Döner verasetle paran, peki adalet ne kadar burada?

Üstümdeki hakkın buysa helal etme bana

Senin vebalinde bunca gönül esaretle kanar

Hepsi ölmek için hazır karar verilmiş sonuçta

Hepsi sevinmiş çocukça, bırak gereksiz konuşma

Ölen çocuklar ve yerle bir edilmiş konutlar

Ezip geçilmiş hudutlar, izle delir mutluluktan

Nesil ezberliyor savaşları derin bir solukla

Hepsi savaşa hazırlanıyor böyle delik bir gocukla

Onlar anlamıyor biz de böyle delirdik sonunda

Artık uyanmak zorunda bütün ezilmiş çocuklar

Bur’da biter savaş, bur’da açar sabah, bur’da doğar karanlıktan kaçanlar

Or’da donar zaman, or’da dolar kafan, or’da ölür zamansız savaşanlar

Hep bi' dikte etme çabası, «öyledir, böyledir»

Sana yıllar önce ne ol’cağını söyledik, görmedin

Şimdi savaş kapıda, silahı kapıp öğrenin ölmeyi

Kafayı çöllere gömmeyi, halkı bölmeyi, sövmeyi

Dedik «yapmayın etmeyin», geriye dönmedi kör beyin hain

(Hayır!) savaşların galibi yok en basit örneği Tarih

Öldürmeyin, ölmeyin bu adet değil örf değil ki

Lanetleyin savaşı, bu dev felaketi önleyin

Bir akılsızın piyon olarak ellerinde gençlik

Ve diyorlar ki;

«biz bu yolu o emredince seçtik»

Hayır emir kulu olma paşam, canın bir nöbetlik

Onlar vuracak seni tam arkandan yapıp bir döneklik

Daha doğmamışken felek çemberinden geçtik

Ve yaşamak için bu dünyanın dertlerinden seçtik

Artık ayırmayın inanç veya etnik

Hepsi aynı çileyi çekti ve hepsinin dileği tekti: özgür olmak

Çocuğunuz öldürülse eğer bir gün

Anlarsınız tek bir canlı bin ülkeden değerlidir

Kurtulun tabulardan ve insana değer verin

Ağlatıp bıraktınız mutluluk bekleyenleri

Ayırmayın insanları, çıkartın cübbeleri

Kaldırın rütbeleri, son bir kaç yüz senedir beraberiz

Ben insanım;

Türk'te benim, Kürt'te benim

Bahar benim, güzde benim, katlederek üzme beni

Susturursan üstelerim, silahı var bu yüzden

Emin o kendinden, o kendini bilmiyor ki öğretelim

İlkokulda aşıladığınız gelecek kaygısıyla robota çevirdiniz bizi

Şimdi hangi fikre yön verelim?

Gelip geçer sönmelerim, unutma ki koca Dünya

Hiçe saydı sevapları, günahları, tövbeleri

Koca dağlar devrilirken fosilleşti gövdeleri

Benle gelin, bir olunca ne ol’cağını gösterelim

Не пояснюй мені що до чого

Ваша цивілізація - це війна, брехня, політика і гроші

Твоя біда - халіфат і палац, твоя сила - це вбивства і рани.

Рятуючись від злочину, витягніть зґвалтування і закрийте тему

Не вибирай знову, знайди ганьбу

Оборотний спадок і ваші гроші, але як довго тут справедливість?

Якщо це твоє право на мене, не давайте мені знати

У вашій чумі стільки сердець кровоточить полоном

Вони всі готові померти, це все-таки вирішено

Весь радісний по-дитячому, перестаньте говорити дурниці

Померлі діти та зруйновані житла

Кордони розчавлені, дивіться божевільні від щастя

Покоління запам'ятовує війни з глибоким вдихом

Вони всі готуються до війни з таким дірявим кожухом

Вони не розуміють, тому ми врешті-решт так збожеволіли

Тепер усі пригноблені діти мають прокинутися

В Бурі закінчується війна, у Бурі починається ранок, у Бурі народжуються ті, хто тікає від темряви

Час завмирає в Орі, голова заливається в Або, в Орі гинуть ті, хто несвоєчасно бореться

Завжди під диктовку: «це, це так»

Ми казали вам, що буде багато років тому, ви не бачили

Тепер війна наближається, хапайте пістолет і навчіться вмирати

Поховати голову в пустелі, розділити людей, проклинати

Ми сказали «не роби цього», він не повернувся сліпим зрадником мозку

(Ні!) війни не мають переможця, найпростіший приклад — Історія

Не вбивай, не вмирай, це не звичай, це не звичай

Прокляти війну, запобігти цьому колосальному лиху

Молодь у їхніх руках як пішак дурня

І кажуть;

«ми обрали цей шлях, коли він наказав»

Ні, не будь слугою, мій паша, твоє життя — годинник.

Вони застрелять вас прямо ззаду і втечуть

Ми пройшли коло долі ще до народження

І ми вибрали з бід світу цього жити

Не дискримінуйте більше віросповідання чи етнічну приналежність

Усі вони зазнали однакових випробувань, і в усіх було одне бажання: бути вільними

Якщо одного дня вашу дитину вбили

Розумієте, одна істота коштує тисячі країн.

Позбавтеся від табу і цінуйте людей

Ти залишив тих, хто чекав на щастя, плачем

Не розлучайте людей, знімайте з них мантії

Підніміть лави, ми разом останні кілька сотень років

я людина;

Турецька моя, курдська мова

Весна моя, осінь моя, не засмучуй мене, вбиваючи мене

Якщо ти замовкнеш, я зверху, у нього пістолет, от чому

Я впевнений, що він сам не знає, щоб ми могли навчати

Ви перетворили нас на роботів із тривогою, яку вселяли в початковій школі.

Яку ідею ми маємо дати зараз?

Мій згасаючий, не забувай, що великий Світ

Він ігнорував добрі справи, гріхи та покаяння

Їхні тіла скам’яніли, коли впали величезні гори.

Ходімо зі мною, давайте покажемо, що буде, коли ми станемо одним цілим