Apnoe - Heisskalt

Ich schließe meine Augen

Und sehe uns von schräg links oben zu

Wir treiben unbemannt Richtung der Ränder dieses Nirgendwos

Dieser Ort, wie der aus der verschwindenen Erinnerung gezeichnete Fluchtplan

Dessen wichtigster Punkt der Mut war

Na los, komm!

Wir sind aus gutem Grund hier raus geschwommen

Da ist noch Platz für noch mindestens einen Versuch irgendwo anzukommen

Lass auf die Wellen warten und versuchen zu vergessen zu atmen

Und das Wasser spiegelt den Himmel

Und der Himmel spiegelt das Meer

Und irgendwo dazwischen

Treiben wir umher

Ich glaub ich hab das irgendwann geträumt

Doch ich erinner mich kaum

So ermüdend durch die immer gleichen Augen zu schaun

So müde vom Laufen

So müde vom Lenken

In diesem endlosen Nichts

Wird Schlafen zur lästigen Pflicht

Doch sind nur hier in diesem Randgebiet stabil

Lagern an Wegen ohne Ziel

Könnt' diese Welt nicht brauchen

Wollen nichts mehr kaufen

Wir sind zu viel

Der unteilbare Rest

Um ein paar Nullen verschätzt

Und das Wasser spiegelt den Himmel

Und der Himmel spiegelt das Meer

Und irgendwo dazwischen

Treiben wir umher

Kein Geräusch, nur die Leere

Von allem Erleben

Bleibt nur dieses bunt colorierte Rauschen im Ohr

Ich vermisse einen Mensch, den ich nicht kenn

Ein Ort an dem ich nie gewesen bin

Eine Wahrheit die’s nicht gibt

Und den Mut davonzuseh’n

Denn wenn wir einmal tief genug getaucht sind

Fallen wir bis auf den Grund ganz von allein

Nur immer und immer und immer wieder Druckausgleich

Und jeder unserer Atemzüge kostet irgendwo ein Leben

Wenn diese Türen einmal offen waren

Bleiben sie für alle Zeiten angelehnt

Und alle Tode die wir sterben müssten

Kämen letzten Endes ganz schön angenehm

Und das Wasser spiegelt den Himmel

Und der Himmel spiegelt das Meer

Und irgendwo dazwischen

Treiben wir umher

Kein Geräusch, nur die Leere

Von allem Erleben

Bleibt nur dieses bunt kolorierte Rauschen im Ohr

Und das Wasser spiegelt den Himmel

Und der Himmel spiegelt das Meer

Und irgendwo dazwischen

Treiben wir umher

Kein Geräusch, nur die Leere

Von allem Erleben

Bleibt nur dieses bunt kolorierte

Dieses bunt kolorierte Rauschen im Ohr

Und alle Tode die wir sterben müssten

Kämen letzten Endes ganzschön angenehm

Lass uns hier bleiben und ertrinken

In dieser bittersüßen Utopie

Я заплющив очі

І спостерігайте за нами по діагоналі зверху

Ми дрейфуємо безпілотні до краю цього нікуди

Це місце, як план втечі, витягнутий із зникаючої пам'яті

Найважливішим моментом була мужність

Давай!

Ми випливли тут не дарма

Ще є місце для принаймні ще однієї спроби кудись потрапити

Дочекайтеся хвиль і постарайтеся забути дихати

А вода відбиває небо

І небо відбиває море

І десь посередині

Давай бродити

Мені здається, колись це наснилося

Але я майже не пам'ятаю

Так втомливо дивитися одними і тими ж очима знову і знову

Так втомився від бігу

Так втомився від водіння

У цьому нескінченному ніщо

Сон стає справою

Але стабільні лише тут, у цій периферійній області

Табір на стежках без призначення

Цей світ не міг потрібен

Не хочу більше нічого купувати

Нас занадто багато

Неподільна остача

Оцінюється кількома нулями

А вода відбиває небо

І небо відбиває море

І десь посередині

Давай бродити

Ні звуку, лише порожнеча

З усього досвіду

Лише цей яскравий шум залишається у вусі

Я сумую за кимось, кого я не знаю

Місце, де я ніколи не був

Правда, якої не існує

І сміливість побачити це

Тому що одного разу ми пірнемо досить глибоко

Впадемо на землю самі

Просто вирівнювання тиску знову і знову і знову

І кожен наш подих десь коштує життя

Колись ці двері були відкриті

Залишайтеся на весь час

І всі смерті нам довелося б померти

Зрештою приїхали досить комфортно

А вода відбиває небо

І небо відбиває море

І десь посередині

Давай бродити

Ні звуку, лише порожнеча

З усього досвіду

Лише цей яскравий шум залишається у вусі

А вода відбиває небо

І небо відбиває море

І десь посередині

Давай бродити

Ні звуку, лише порожнеча

З усього досвіду

Залишився тільки цей яскравий

Цей яскравий шум у вусі

І всі смерті нам довелося б померти

Зрештою приїхали досить комфортно

Давайте залишимося тут і втопимося

У цій гірко-солодкій утопії