Chapter IV: The Sleeping Child - Haggard

Starlight twinkles mighty

As they celebrate this night

Distant clatter of the horses hooves

Heralds their demise

«Bring oaken barrels, rise your horns

Lay weapons all aside»

A golden shimmer throws its trail

Upon the tavern’s light

Mors stupebit et natura

Cum resurget creatura

At midnight’s stroke

When two moons rise

And storm awakes

Thre sleeping child

At midnight’s stroke

When two moons rise

And storm awakes

Thre sleeping child

When two moons unite

Silent tears will fall

Once upon a time

Like a dream long ago

The sleeping child

Then a storyteller awakes the realm

Of dragons, wizards, knights

As mighty men and servants

Are sitting round the fire side by side

No one knows the evil

Out of the forest’s deep

Mother death is soon to sing

Her melody so sweet

When two moons unite

Silent tears will fall

Once upon a time

Like a dream long ago

When two moons unite

Silent tears will fall

Once upon a time

Like a dream long ago

Mors stupebit et natura

Cum resurget creatura

Mors stupebit et natura

Cum resurget creatura

Mors stupebit et natura

Cum resurget creatura

Under the cloak of darkness

And within the dim haze

As mighty and servants shed

Their lifeblood on their blades

When two moons unite

Silent tears will fall

Once upon a time

Like a dream long ago

At midnight’s stroke

When two moons rise

And storm awakes

The sleeping child

Світло зірок сяє могутньо

Як вони святкують цю ніч

Далекий стукіт кінських копит

Провіщає їх загибель

«Принесіть дубові бочки, підніміть роги

Відкладіть зброю в сторону»

Золоте мерехтіння кидає свій слід

На світлі таверни

Mors stupebit et natura

Cum resurget creatura

Опівночі

Коли сходять два місяці

І буря прокидається

Треть спляча дитина

Опівночі

Коли сходять два місяці

І буря прокидається

Треть спляча дитина

Коли два місяці з’єднуються

Попадуть тихі сльози

Одного разу

Як давно мрія

Спляча дитина

Тоді оповідач пробуджує царство

Про драконів, чаклунів, лицарів

Як могутні люди та слуги

Сидять біля вогню пліч-о-пліч

Ніхто не знає зла

З глибини лісу

Смерть матері скоро заспіває

Її мелодія така солодка

Коли два місяці з’єднуються

Попадуть тихі сльози

Одного разу

Як давно мрія

Коли два місяці з’єднуються

Попадуть тихі сльози

Одного разу

Як давно мрія

Mors stupebit et natura

Cum resurget creatura

Mors stupebit et natura

Cum resurget creatura

Mors stupebit et natura

Cum resurget creatura

Під покровом темряви

І в тьмяному серпанку

Як могутні й слуги линяють

Їхня життєва кров на їх лезах

Коли два місяці з’єднуються

Попадуть тихі сльози

Одного разу

Як давно мрія

Опівночі

Коли сходять два місяці

І буря прокидається

Спляча дитина