Chapter I: Tales Of Ithiria - Haggard

Quando coeli movendi sunt et terra

Dum veneris judicare saeculum per ignem

My son, now listen what I say:

Keep in mind what you have learned

Wrap your fingers 'round your sword

Maybe you will not return

Thousands that we once have been

Only a few are still here

I’ve to give this sacrifice…

… oh, the autumn brought us fear!

My life, my blood, my tears, my pain

I’m the guardener of thee

Through an axestrike I have lost

The ability to see

Now my child, your time hath come

Mercy — not with those you’ll harm

Wrap your fingers 'round your sword…

(And the ones we love will fall

Like autumn leaves

On these endless fields)

… as the horn sounds the alarm!

Und als der Sturm begann

Als Fleisch auf Eisen traf

Hell wie der Glocken Klang

Die Schreie derer, deren Glück versagt

Mit Wunden übersät

Der Eichenhain ihm Schutze bot

Wie die Legende sagt

War dies des Vaters sich’rer Tod

Now that all silence was disturbed

The Ground, as red as autumn leafs

Father Frost, the last they feel

On these mighty, endless fields

Quando coeli movendi sunt et terra

Dum veneris judicare saeculum per ignem

Hush hush, my child

Mother death is your bride

If you listen her song you will follow

So better beware

Let your senses take care

Your innocent mind will be hallowed

A step in the dark

(Miserere Dominus)

A secret to hide

(Rex tremendae majestatis)

A legend to tell

(Libera eas)

Drowned in the waters of time

(Miserere Dominus)

A secret to hide

He holds

Wisdom of ancient times

A parchment with numbers and rhymes

Fear speaks the spell to survive

The circle of druids — alive!

They all gathered in the night

Within the torches light

As their slumber did awake

So I did wish a thousand times

Mother Death would come to me In her arms I will entwine

And I’m rising up to thee

Now my child, my time hath come

Mercy — not with those I’ll harm

I wrap my fingers 'round my sword…

… as their horn sounds the alarm!

Now the winter begins

On this endless fields

Quando coeli movendi sunt et terra

Dum veneris judicare saeculum per ignem

Мій сину, тепер послухай, що я скажу:

Пам’ятайте про те, чого ви дізналися

Оберніть пальці навколо свого меча

Може, не повернешся

Тисячі, якими ми колись були

Лише кілька досі тут

Я повинен принести цю жертву…

… о, осінь принесла нам страх!

Моє життя, моя кров, мої сльози, мій біль

Я охоронець тебе

Через удар сокирою я програв

Здатність бачити

Тепер моя дитино, твій час настав

Милосердя — не з тими, кому ви зашкодите

Обхопіть пальці свого меча…

(І ті, кого ми любимо, впадуть

Як осіннє листя

На ці нескінченні поля)

… як гудок б’є на сполох!

Und als der Sturm beginn

Als Fleisch auf Eisen traf

Hell wie der Glocken Klang

Die Schreie derer, deren Glück versagt

Mit Wunden übersät

Der Eichenhain ihm Schutze bot

Wie die Legende sagt

Війна помирає від Vaters sich’rer Tod

Тепер, коли вся тиша була порушена

Земля, червона, як осіннє листя

Дід Мороз, останній, що вони відчувають

На цих могутніх безкрайніх полях

Quando coeli movendi sunt et terra

Dum veneris judicare saeculum per ignem

Тихо, дитино моя

Смерть матері — твоя наречена

Якщо ви послухаєте її пісню, то підете

Тому краще остерігайтеся

Нехай ваші почуття подбають

Ваш невинний розум буде освячений

Крок у темряві

(Miserere Dominus)

Секрет, який потрібно приховати

(Rex tremendae majestatis)

Легенда, яку потрібно розповісти

(Лібера Іас)

Потонув у водах часу

(Miserere Dominus)

Секрет, який потрібно приховати

Він тримає

Мудрість стародавніх часів

Пергамент із цифрами та римами

Страх говорить про заклинання , щоб вижити

Коло друїдів — живий!

Усі вони зібралися вночі

Усередині смолоскипів світло

Коли прокинувся їхній сон

Тож я бажав тисячу разів

Мати Смерть прийде до мене В її обіймах я сплетусь

І я піднімаюся до тебе

Тепер моя дитина, мій час настав

Милосердя — не з тими, кому я зашкоджу

Я обгортаю пальці навколо свого меча…

… як їхній гудок б’є на сполох!

Тепер починається зима

На ці безмежних полях