L'autoroute en bois - Guy Beart

Sur une autoroute en bois

Trois fillettes allaient au pas

Elles autostoppèrent une grosse voiture de roi

Celui qui était dedans

Leur sourit à belles dents

Elles étaient toutes jeunes, et lui était chargé d’ans

Légères et court vêtues

Elles grimpèrent dans le bahut

Sans peur, trois petites bergères

Revenaient seules d’un bal perdu

L’homme roulait comme un fou

Elles lui chantèrent tout doux

Un refrain d’enfants qui parlaient de nuit, de forêts, de loups

Soudain l’une d’elles lui dit:

«Je me sens tout étourdie

Sortons de cette autoroute par ce panneau interdit»

Et voici, dans les buissons

Soudain mourut leur chanson

Dans la nuit de lune pleine qui vous donne le frisson

Tandis que l’homme veillait

L’une lui fit un croche-pied

La deuxième un coup de pierre

La troisième l’attrapait

Loin de l’autoroute en bois

Elles vous le mirent en croix

Tandis qu’il criait de crainte, les filles criaient de joie

Et puis lente lentement

Elles ôtent ses vêtements

Voici le temps implacable des tour -des tour- des tourments

L’une frôle ses cheveux

L’autre ses lèvres en feu

La troisième alors s’acharne sur son ventre si soyeux

Et sur le loup sans défense

Ce fut le diable et sa danse

Et la noce de ces gosses qui pour un soir se fiancent

Quand le rythme va croissant

Et quand le lait devient sang

Vous raconter tout, Mesdames, ce serait embarrassant

Et puis au petit matin

Dans la rosée et le thym

Il tomba tête première sur une herbe de satin

Alors, repues et légères,

Les petites fées s’en allèrent

Par les sentiers de l’enfance

En chantant «Il pleut bergère»

Et la morale après tout

C’est que les grands méchants loups

Doivent craindre les bergères

Y a plus de principes chez nous

На дерев'яній трасі

Ішли три маленькі дівчинки

Вони їздили автостопом на великому королівському автомобілі

Той, хто був всередині

Посміхається їм великими зубами

Усі вони були молоді, а він був обтяжений роками

Одягнений легко і коротко

Вони залізли в сервант

Безстрашні, три маленькі вівчарки

Повернувся один із втраченого м’яча

Чоловік їхав як божевільний

Вони тихо йому співали

Хор дітей, які розповідали про ніч, про ліси, про вовків

Раптом один із них сказав йому:

«У мене паморочиться голова

Зійдемо з цього шосе за цим забороненим знаком»

А тут, у кущах

Раптом їхня пісня завмерла

У ніч повного місяця, що викликає тремтіння

Поки чоловік спостерігав

Один спотикав його

Другий кидок каменя

Третій його спіймав

Далеко від дерев'яної траси

Поклали це на твій хрест

Як він кричав від страху, дівчата кричали від радості

А потім повільно

Вони знімають з неї одяг

Ось настає невблаганний час веж – мук – мук

Одна розчісує їй волосся

Інша її губи в вогні

Третя потім йде за її шовковистим животом

І на безпорадного вовка

Це був диявол і його танець

І весілля тих діток, які заручаються на одну ніч

Коли темпи ростуть

А коли молоко стане кров’ю

Розповісти вам про всіх жінок було б соромно

А потім вранці

У росі і чебреці

Він упав головою на атласну траву

Тож наситий і світлий,

Маленькі феї пішли геть

Стежками дитинства

Співає «Іде дощ, пастушка»

І мораль зрештою

Це просто великі погані вовки

Треба боятися вівчарок

У нас більше принципів