Люди - Группа товарищей

Заперты окна заперты двери

Люди как люди, люди как звери

Сил не хватает взять и открыться

Мертвые души мертвые лица

Тем кто доверчив легко заблудиться

В смехе улыбках губах и ресницах

Снова и снова чувства проверить

Сил не хватает просто поверить

Варимся в города чаше бездонной

Ловим Фортуны взгляд благосклонный

Но не находим счастья и воли

В мире несчастья страха и боли

Давимся крохами черствого хлеба

Смотрим со злобой в чёрное небо

И редкий день вдруг посмотрим иначе

Радуясь громко каждой удаче

Наши обиды смешны и нелепы

Воле соблазна мы следуем слепо

И в заблуждении и в невезенье

Ищем покоя ищем спасенья

Высшим судьей нам отпущены сроки

Храбры, сильны мы, но мы одиноки

Люди опомнитесь, вы же не звери

Настежь откройте окна и двери

Зачинені вікна зачинені двері

Люди як люди, люди як звірі

Сил не вистачає взяти та відкритися

Мертві душі мертві особи

Тим хто довірливий легко заблукати

У сміху усмішках губах та віях

Знову і знову почуття перевірити

Сил не вистачає просто повірити

Варимося у міста чаші бездонної

Ловимо Фортуни погляд прихильний

Але не знаходимо щастя та волі

У світі нещастя страху та болю

Давимося крихтами черствого хліба

Дивимося зі злістю в чорне небо

І рідкісний день раптом подивимося інакше

Радіючи голосно кожному успіху

Наші образи смішні та безглузді

Волі спокуси ми слідуємо сліпо

І в омані та в невдачі

Шукаємо спокою шукаємо порятунку

Вищим суддею нам відпущено терміни

Хоробрі, сильні ми, але ми самотні

Люди схаменуйтеся, ви ж не звірі

Настіж відчиніть вікна та двері