Летняя пора (Облом) - Группа товарищей

Отшумели последние

Перемены давно.

Вот и сумерки летние

К нам стучатся в окно.

Дни закончились школьные,

Их не стоит жалеть.

Дуют нам ветры вольные —

Дома не усидеть.

Летняя пора:

Дни и вечера.

Только вот беда —

Дождь идёт с утра.

Льёт как из ведра

Мокрая вода,

И грохочет гром.

Тучи за окном,

Дождь и пелена.

Он наверно ждёт,

Только вот она

Так и не придёт.

Чья же здесь вина?

Вот такой облом.

Непогода развеется,

Только ты подожди.

Чтобы снова им встретиться

Утихают дожди.

Злые тучи волнуются.

Да не будет их впредь.

Сердце рвётся на улицу,

Дома не усидеть.

Летняя пора.

За окном жара.

Был ненастный день,

Но позавчера.

И мечтает дом

Спрятаться под тень.

Вот и я о том.

Он один грустит.

И она одна.

Он конечно ждёт,

Только вот она

Снова не придёт –

Мама не велит.

Вот такой облом.

Відшуміли останні

Зміни давно.

Ось і сутінки літні

До нас стукають у вікно.

Дні закінчилися шкільні,

Їх не варто шкодувати.

Дують нам вітри вільні.

Вдома не всидіти.

Літня пора:

Дні та вечори.

Тільки біда —

Дощ іде з ранку.

Ллє як з відра

Мокра вода,

І гуркотить грім.

Хмари за вікном,

Дощ та завіса.

Він напевно чекає,

Тільки ось вона

Так і не прийде.

Чия тут вина?

Ось такий облом.

Негода розвіється,

Тільки ти зачекай.

Щоб знову їм зустрітися

Вщухають дощі.

Злі хмари хвилюються.

Хай не буде їх надалі.

Серце рветься надвір,

Вдома не всидіти.

Літня пора.

За вікном спека.

Був непогожий день,

Але позавчора.

І мріє дім

Сховатись під тінь.

Ось і я про те.

Він один сумує.

І вона одна.

Він звичайно чекає,

Тільки ось вона

Знову не прийде –

Мама не велить.

Ось такий облом.