Потому что весна - Группа товарищей

День прибавился, пусть и заметно,

Но только на треть.

И тебе в тесноте этой комнаты

Не усидеть.

Ты выходишь из дома в дверной окоём,

Где коты в подворотне поют о своём,

Где орут воробьи и причина ясна, —

Потому что весна!

А всклокоченный город шумит,

И спешит по делам.

И на улице вновь суета

И привычный бедлам.

Ты шагаешь по лужам на солнечный свет,

И вихрастый мальчишка глядит тебе вслед.

Ты взволнована чуть и немного грустна,

Потому что весна!

День пройдёт не оставив следа,

Как проходят все дни.

После долгого, трудного дня

Город гасит огни.

Ты о чём то мечтаешь и смотришь в окно.

Город спит и вокруг все уснули давно:

И дома и коты, лишь тебе не до сна —

Потому что весна!

День додався, хай і помітно,

Але лише на третину.

І тобі в тісноті цієї кімнати

Чи не всидіти.

Ти виходиш з дому в дверний око,

Де коти в підворітті співають про своє,

Де кричать горобці і причина ясна,

Бо весна!

А скуйовджене місто шумить,

І поспішає у справах.

І на вулиці знову метушня

І звичний бедлам.

Ти крокуєш калюжами на сонячне світло,

І вихорий хлопчик дивиться тобі вслід.

Ти схвильована трохи і трохи сумна,

Бо весна!

День пройде не залишивши сліду,

Як минають усі дні.

Після довгого, важкого дня

Місто гасить вогні.

Ти про щось мрієш і дивишся у вікно.

Місто спить і навколо всі заснули давно:

І вдома і коти, тільки тобі не до сну.

Бо весна!