Рим и Париж - Группа товарищей

Пылают Дамаск и Багдад.

Волнуются Рим и Париж.

В Китае то морок, то глад, но какое мне дело,

до всех катастроф, если ты со мной рядом стоишь

в моей джинсовой рубашке на голое тело.

И разве так важно нам знать, и не всё ли равно,

что станется с городом, миром, планетой, вселенной,

когда, взявшись за руки, молча, мы смотрим в окно

на этот пылающий день, сумасшедший и бренный.

А в комнате нашей звенит комаром тишина.

Таращится сумрак в углах, и сгущаются тени.

Ты спишь у меня на руках.

Ты почти не видна.

И я как безумный твои обнимаю колени...

Палають Дамаск та Багдад.

Хвилюються Рим та Париж.

У Китаї то морок, то глад, але яке мені діло,

до всіх катастроф, якщо ти зі мною поряд стоїш

у моїй джинсовій сорочці на голе тіло.

І хіба так важливо нам знати, і чи не все одно,

що станеться з містом, миром, планетою, всесвітом,

коли, взявшись за руки, мовчки, ми дивимось у вікно

на цей палаючий день, божевільний і тлінний.

А в нашій кімнаті дзвенить комаром тиша.

Тягнеться сутінки в кутах, і згущуються тіні.

Ти спиш у мене на руках.

Ти майже не видно.

І я як шалений твої обіймаю коліна...