Скорость 90 - Григорий Заречный

Скорость 90, мчат навстречу версты.

Пролетают приближая дом.

Целую неделю ты не спал в постели.

А в кабине трясся за рулем.

И в кафешках грязных, что стоят на трассах,

Ел бурду по бешенной цене,

За червончик кофе,

Да и ладно, пофиг.

Ведь на трассе все идет вдвойне.

Топит КАМАЗ домой, кончился дальний бой.

Вот он последний пост, и через реку мост.

В город где в кайф мне жить,

Водку с друзьями пить.

В город который так просто нельзя позабыть.

Позвоню на базу, чтоб искали сразу,

Грузчиков, что пашут в выходной.

Стану под разгрузку, накуплю закуски,

Тормозну бомбилу и домой.

Накачу легонько, сполоснусь и в койку,

Чтоб не кантовать и не будить.

Не шуметь, не хлопать, до утра не трогать,

А при пожаре первым выносить.

Швидкість 90 мчать назустріч версти.

Пролітають наближаючи будинок.

Цілий тиждень ти не спав у ліжку.

А в кабіні трясся за кермом.

І в кафешках брудних, що стоять на трасах,

Ел бурду за шаленою ціною,

За червоник кави,

Так і добре, пофіг.

Адже на трасі все йде подвійно.

Топить КАМАЗ додому, скінчився далекий бій.

Ось він останній піст, і через річку міст.

У місто де в кайф мені жити,

Горілку з друзями пити.

У місто яке так просто не можна забути.

Подзвоню на базу, щоб шукали відразу,

Вантажників, що орють у вихідний.

Стану під розвантаження, накуплю закуски,

Гальмую бомбилу і додому.

Накачу легенько, сполоснусь і в ліжко,

Щоб не кантувати і не будити.

Не шуміти, не плескати, до ранку не чіпати,

А при пожежі першим виносити.