Баку - Григорий Заречный

За то, что я прощаться не приеду

Мне не найти обратного пути

К тебе, мой город, и к могиле деда

Мне не найти средь ночи белый свет

И не подставить под удары спину

Прости, Баку, тебя сегодня нет

И не вини тех кто тебя покинул

ПРИПЕВ:

На колени доченьку посажу

Всю ей правду горькую расскажу

Не найти на родину нам билет

Больше нашей родины, дочка, нет

Не найти на родину нам билет

Больше нашей родины, дочка, нет

Свои часы теперь мне не сверять

С часами на вокзале Сабунчинском

И по бульвару больше не гулять

И не дышать уж воздухом Бакинским

Исчезли Хутор и Арменикенд

И нет друзей моих на Завокзальной

И Завокзальной тоже больше нет

И нет Баку, как это не печально

И Завокзальной тоже больше нет

И нет Баку, как это не печально

ПРИПЕВ

Но в каких не жили б мы городах

Так же Боку слушаем как тогда

Так же любим жен своих и детей

Все равно бакинцы мы, хоть убей

Так же любим жен своих и детей

Все равно бакинцы мы, хоть убей

Ай, Баку, джан-Баку, на твоем берегу

Было столько огней, жило столько друзей

Где ж теперь вы, друзья.

А где же сам теперь я

Если снится мне Каспий ночами

Ахмедлы, гюнашлы мы оттуда ушли

Мы ушли от того, что армяне

ПРИПЕВ

Долго еще будем мы привыкать

Долго нас бакинцами будут звать,

Но на далеком ветреном берегу

Умер город солнечный наш Баку,

Но на далеком ветреном берегу

Умер город солнечный джан-Баку

По земле судьба нас раскидала

Нахлебались горя мы немало

Как в тюрьме живем на этой воле, мама-джан

Вот какая беженская доля

Как в тюрьме живем на этой воле, мама-джан

Вот какая беженская доля

Я пою и пусть все люди знают

Беженцев счастливых не бывает

Как без крыльев не летают птицы, мама-джан

Так живут без родины бакинцы

Как без крыльев не летают птицы, мама-джан

Так живут без родины бакинцы

За те, що я прощатися не приїду

Мені не знайти зворотного шляху

До тебе, моє місто, і до могили діда

Мені не знайти серед ночі біле світло

І не підставити під удари спину

Вибач, Баку, тебе сьогодні немає

І не вини тих хто тебе покинув

ПРИСПІВ:

На коліна донечку посаджу

Всю їй правду гірку розповім

Не знайти на батьківщину нам квиток

Більше нашої батьківщини, доню, ні

Не знайти на батьківщину нам квиток

Більше нашої батьківщини, доню, ні

Свій годинник тепер мені не звіряти

З годинами на вокзалі Сабунчинському

І по бульвару більше не гуляти

І не дихати вже повітрям Бакинським

Зникли Хутір і Арменікенд

І немає друзів моїх на Завокзальній

І Завокзальної теж більше немає

І немає Баку, як це не сумно

І Завокзальної теж більше немає

І немає Баку, як це не сумно

ПРИСПІВ

Але в яких не жили б ми городах

Так Боку слухаємо як тоді

Також любимо дружин своїх і дітей

Все одно бакінці ми, хоч убий

Також любимо дружин своїх і дітей

Все одно бакінці ми, хоч убий

Ай, Баку, джан-Баку, на твоєму березі

Було стільки вогнів, жило стільки друзів

Де тепер ви, друзі.

А де сам тепер я

Якщо сниться мені Каспій ночами

Ахмедли, гюнашли ми звідти пішли

Ми пішли від того, що вірмени

ПРИСПІВ

Довго ще ми будемо звикати

Довго нас бакинцами зватимуть,

Але на далекому вітряному березі

Померло місто сонячне наш Баку,

Але на далекому вітряному березі

Померло місто сонячний джан-Баку

По землі доля нас розкидала

Насьорбалися горя ми немало

Як у тюрмі живемо на цій волі, мама-джан

Ось яка біженська частка

Як у тюрмі живемо на цій волі, мама-джан

Ось яка біженська частка

Я співаю і хай усі люди знають

Біженців щасливих не буває

Як без крил не літають птахи, мама-джан

Так живуть без батьківщини бакінці

Як без крил не літають птахи, мама-джан

Так живуть без батьківщини бакінці