Шоферское сердце - Григорий Заречный

С трассы в сторону сверну

Моросит весенний дождик

Бог с ним, с роумингом, звоню

«Что, вернулся, дальнобойщик?»

Выходи, встречай, я здесь

Да, проездом, ненадолго

До чего же долгий рейс

Слишком долгий

ПРИПЕВ Шоферской роман штука сложная

Никуда не деться — семья

Не сбывается невозможное

Я не твой, и ты не моя

Шоферской роман — вспышка яркая

У людской молвы на виду

Задарю тебя я подарками

Задарю, но не уведу

5 часов как 5 минут

Пролетит, не остановишь

Нас с тобой обоих ждут,

Ждут и с этим не поспоришь

Кружит жизни карусель

Башмачок слетает в полночь

Ты уйдёшь, захлопнув дверь,

Чтобы помнить

Город скрылся за бугром

И украдкою вздыхая

Ты уже вошла в свой дом

Я на трассу выезжаю

Как-то всё не по-людски

Нынче чёт, а завтра нечет

И мигают огоньки

Мол, «до встречи

З траси в бік згорну

Мрячить весняний дощ

Бог з ним, з роумінгом, дзвоню

«Що, повернувся, далекобійник?»

Виходь, зустрічай, я тут

Так, проїздом, ненадовго

До чого що довгий рейс

Занадто довгий

ПРИСПІВ Шоферський роман штука складна

Нікуди не деться — сім'я

Не збувається неможливе

Я не твій, і ти не моя

Шоферський роман — спалах яскравий

У людської поголоски на виду

Задарую тебе я подарунками

Задарую, але не введу

5 годин як 5 хвилин

Пролетить, не зупиниш

Нас із тобою обох чекають,

Чекають і з цим не посперечаєшся

Кружить життя карусель

Черевик злітає в опівночі

Ти підеш, зачинивши двері,

Щоб пам'ятати

Місто зникло за бугром

І крадьком зітхаючи

Ти вже ввійшла до свого дому

Я на трасу виїжджаю

Якось все не по-людськи

Нині честь, а завтра нечет

І блимають вогники

Мовляв, «до зустрічі