Zugnovelle - Götz Alsmann

Und wieder ist es spät geworden

Im Schlafwagen geht’s Richtung Norden

Heim zu dir!

Ich esse Würstchen mit Salat

Der Koch, der das verbrochen hat

Ist nicht von hier

Das Abteil verweigert jeden Charme

Die Würstchen kalt, der Wein zu warm

Ich nehm' ein Bier

Das schmeckt auch nicht, wie es soll

Ich gebe gern zu Protokoll:

Ich will zu dir

Nebenan liebt sich ein Pärchen

Ein Hund im Gang jault nach dem Herrchen

Das Waschbecken riecht nach Chemikalien

Ich les' 'nen Krimi aus Italien

Auf dem Weg zu dir, auf dem Weg zu dir

Ein Schafversuch bleibt ohne Folgen

Das Antlitz einer blonden Holden

Erscheint in der Tür

«Oh Pardon, ich habe mich vertan.»

Sie lächelt mich nervös und flüchtig an

Sie will weg von mir

Ich bitte sie zu mir herein

Sie sagt nicht ja, sie sagt nicht nein

Dann sitzt sie da

Wir sprechen über Gott und über die Welt

Ich frag', ob ihr die Reise gefällt

Und sie sagt: «Jaa.»

Sie ist seit gestern unterwegs

Ernährt sich nur von Butterkeks

Sie hat Grübchen an Wangen und am Kinn

Schlägt die Beine über'nander und ich schau' hin

Und mir gefällt, was ich seh' …

Und ich gefall' ihr auch

Dann steht sie auf und gibt mir einen Kuss

Behauptet, dass sie kurz mal muss

Und weg ist sie

Das Bier schmeckt jetzt noch etwas schaler

Das sogenannte Licht scheint fahler

Als es war

Im Schlaf wälz' ich mich hin und her

Und ich träum' davon, wie schön es wär'

Wär' sie noch da

Ich träum' von ihrem Haar und ihren Beinen

Ihr Gesicht mäandert hin zu deinem

In meinem Traum, in meinem Traum

І знову стає пізно

Їдьте на північ у спальному вагоні

тобі додому!

Я їм сосиски з салатом

Шеф-кухар, який це зробив

Не звідси

Купе заперечувало будь-який шарм

Сосиски холодні, вино занадто тепле

Я вип'ю пива

На смак теж не так, як має бути

Я із задоволенням зафіксував це:

Я хочу прийти до вас

По сусідству закохана пара

Собака в проході виє на господаря

У раковині пахне хімікатами

Я читаю трилер з Італії

По дорозі до тебе, по дорозі до тебе

Експеримент з вівцями не має наслідків

Обличчя білявого Холдена

З'являється у дверях

«Ой, вибачте, я зробив помилку».

Вона дарує мені нервову, швидкоплинну посмішку

вона хоче подалі від мене

Я запрошую її до себе

Вона не каже так, вона не каже ні

Потім вона сидить там

Ми говоримо про Бога і про світ

Я питаю, чи подобається їй подорож

А вона каже: «Так».

Вона з учорашнього дня в дорозі

Харчується тільки пісочним хлібом

У неї є ямочки на щоках і підборідді

Схрестив ноги і я дивлюся

І мені подобається те, що я бачу...

І вона мені теж подобається

Потім вона встає і цілує мене

Стверджує, що їй потрібна швидка перерва

І вона пішла

Тепер пиво має трохи несвіжий смак

Так зване світло здається блідішим

Коли це було

Уві сні я кидаюсь

І мрію про те, як було б добре

Якби вона ще була там

Я мрію про її волосся і ноги

Її обличчя звивається до вашого

У моєму сні, в моєму сні