«Аннушка» - Голубые береты

Зацепилось облачко за крыло,

Не дает, капризное, высоту набрать.

Правый улыбается — «Отпусти,

Некогда нам в прятки с тобой играть».

Океан таинственный без границ,

Как причал у ангелов, высота,

А внизу осталась и грустит,

Верная надежная полоса.

Припев:

За «Антоном» «Аннушка» не угонится,

Только на земле встретятся опять,

Как подруга милая терпеливая,

Будет на стоянке любимого ждать.

Птицей серебристою между звезд

За бортом туманится млечный путь.

Под крылом усталые города,

В этом для пилота всей жизни суть.

«Аннушка», красавица, не ревнуй,

К летчикам «Антона» не возьмут.

На земле далекой и родной

Верные подруги летчиков ждут.

Припев:

За «Антоном» «Аннушка» не угонится,

Только на земле встретятся опять,

Как подруга милая терпеливая,

Будет на стоянке любимого ждать.

Зацепилось облачко за крыло,

Не дает, капризное, высоту набрать.

Правый улыбается — «Отпусти,

Некогда нам в прятки с тобой играть».

Океан таинственный без границ,

Как причал у ангелов, высота,

А внизу осталась и грустит,

Верная надежная полоса.

Припев:

За «Антоном» «Аннушка» не угонится,

Только на земле встретятся опять,

Как подруга милая терпеливая,

Будет на стоянке любимого ждать.

За «Антоном» «Аннушка» не угонится,

Но ему навеки верна она.

Не заманит в сети сладострастные

Модный и красивый пижон «Илья»

Зачепилась хмаринка за крило,

Не дає, примхливе, висоту набрати.

Правий усміхається — «Відпусти,

Колись нам у сховання з тобою грати».

Океан таємничий без меж,

Як причал у ангелів, висота,

А внизу залишилася і сумує,

Вірна надійна смуга.

Приспів:

За «Антоном» «Аннушка» не зникне,

Тільки на землі зустрінуться знову,

Як подруга мила терпляча,

Буде на стоянці коханого чекати.

Птахом сріблястим між зірок

За бортом туманиться чумацький шлях.

Під крилом втомлені міста,

У цьому для пілота всього життя суть.

«Аннушка», красуне, неревнуй,

До льотчиків «Антона» не візьмуть.

На землі далекій і рідній

Вірні подруги льотчиків чекають.

Приспів:

За «Антоном» «Аннушка» не зникне,

Тільки на землі зустрінуться знову,

Як подруга мила терпляча,

Буде на стоянці коханого чекати.

Зачепилась хмаринка за крило,

Не дає, примхливе, висоту набрати.

Правий усміхається — «Відпусти,

Колись нам у сховання з тобою грати».

Океан таємничий без меж,

Як причал у ангелів, висота,

А внизу залишилася і сумує,

Вірна надійна смуга.

Приспів:

За «Антоном» «Аннушка» не зникне,

Тільки на землі зустрінуться знову,

Як подруга мила терпляча,

Буде на стоянці коханого чекати.

За «Антоном» «Аннушка» не зникне,

Але йому навіки вірна вона.

Не заманить в мережі хтиві

Модний та гарний піжон «Ілля»