Едут на войну пацаны - Голубые береты

Поезд набирает ход,

А в вагоне целый взвод,

Накрывает молча столы.

Появляется еда,

В горле копится слеза,

Домом пахнут те пироги.

Жизнь осталась далеко,

Там, где мама и метро,

На краю, наверно, земли.

А в вагоне тишина,

Лишь печальные глаза,

Едут на войну пацаны.

Едут на войну пацаны.

} 2р.

А в коляске дочка спит,

И душа опять болит,

Как же там без мужа жена.

Ротный смотрит на фотО,

Курит в грязное окно,

Скоро встретит роту беда.

Лица молодых солдат

Перед ним опять стоят,

Рвутся на гитаре басы.

И тревожно так в груди.

Бог мальчишек сохрани.

Едут на войну пацаны

Едут на войну пацаны.

} 3р.

Едут …

Не целованный ещё,

И, стесняясь пухлых щек,

Плачет ночью юный сержант.

И, наверно, видит сон,

Что художник видный он,

У него огромный талант.

Только будет ли он им,

Или кем еще другим,

Знают только снег и дожди.

За окном летят огни,

Всё осталось позади.

Едут на войну пацаны.

Едут на войну пацаны.

} 3р.

Едут …

Едут на войну пацаны.

Потяг набирає хід,

А в вагоні цілий взвод,

Накриває мовчки столи.

З'являється їжа,

У горлі накопичується сльоза,

Вдома пахнуть ті пироги.

Життя залишилося далеко,

Там, де мама і метро,

На краю, мабуть, землі.

А в вагоні тиша,

Лише сумні очі,

Їдуть на війну пацани.

Їдуть на війну пацани.

} 2р.

А в колясці донька спить,

І душа знову болить,

Як там без чоловіка дружина.

Ротний дивиться на фотО,

Курить у брудне вікно,

Незабаром зустріне роту лихо.

Обличчя молодих солдатів

Перед ним знову стоять,

Рвуться на гітарі баси.

І тривожно так у грудях.

Бог хлопчиків збережи.

Їдуть на війну пацани

Їдуть на війну пацани.

} 3р.

Їдуть...

Не цілований ще,

І, соромлячись пухлих щік,

Плаче вночі молодий сержант.

І, мабуть, бачить сон,

Що художник видний він,

У нього величезний талант.

Тільки буде або він ним,

Або ким ще іншим,

Знають тільки сніг та дощі.

За вікном летять вогні,

Все залишилося позаду.

Їдуть на війну пацани.

Їдуть на війну пацани.

} 3р.

Їдуть...

Їдуть на війну пацани.