Бойцам "Альфы" - Голубые береты

Чёрная маска скрывает лицо,

Но не скрывает глаз.

Палец на спуске, кто его знает,

Бог или дьявол за нас…

Точка на карте, рёв самолёта,

Друга прощальный взгляд.

Кто его знает, Бог или дьявол,

Кто возвратится назад…

А вчера не стало Глеба,

В ночь ушёл и не вернулся.

На стакане корка хлеба,

Командир к столу пригнулся…

Не погиб он и не умер,

Он ушёл и где-то рядом,

Мы его салютом звёздным

Провожали всем отрядом…

А вчера не стало Глеба,

В ночь ушёл и не вернулся.

На стакане корка хлеба,

Командир к столу пригнулся…

Не погиб он и не умер,

Он ушёл и где-то рядом,

Мы его салютом звёздным

Провожали всем отрядом…

Снова опасность, мороз по спине,

Смерти тяжёлый взор.

Снова встают против нас на Земле

Чёрный разбой и террор…

Точка на карте, рёв самолёта,

Дома не спит жена.

Пусть никогда она не узнает

Слово, как пулю — вдова…

А вчера не стало Глеба,

В ночь ушёл и не вернулся.

На стакане корка хлеба,

Командир к столу пригнулся…

Не погиб он и не умер,

Он ушёл и где-то рядом,

Мы его салютом звёздным

Провожали всем отрядом…

Не погиб он и не умер,

Он ушёл и где-то рядом,

Мы его салютом звёздным

Провожали всем отрядом…

Чорна маска приховує обличчя,

Але не приховує очей.

Палець на спуску, хто його знає,

Бог чи диявол за нас…

Крапка на карті, рев літака,

Друга прощальний погляд.

Хто його знає, Бог чи диявол,

Хто повернеться назад…

А вчора не стало Гліба,

Вночі пішов і не повернувся.

На склянці кірка хліба,

Командир до столу пригнувся.

Не загинув він і не помер,

Він пішов і десь поруч,

Ми його салютом зоряним

Проводили всім загоном.

А вчора не стало Гліба,

Вночі пішов і не повернувся.

На склянці кірка хліба,

Командир до столу пригнувся.

Не загинув він і не помер,

Він пішов і десь поруч,

Ми його салютом зоряним

Проводили всім загоном.

Знову небезпека, мороз по спині,

Смерті тяжкий погляд.

Знову встають проти нас на Землі

Чорний розбій і терор…

Крапка на карті, рев літака,

Вдома не спит дружина.

Нехай ніколи вона не дізнається

Слово, як кулю - вдова ...

А вчора не стало Гліба,

Вночі пішов і не повернувся.

На склянці кірка хліба,

Командир до столу пригнувся.

Не загинув він і не помер,

Він пішов і десь поруч,

Ми його салютом зоряним

Проводили всім загоном.

Не загинув він і не помер,

Він пішов і десь поруч,

Ми його салютом зоряним

Проводили всім загоном.