Le funambule - Gerard Lenorman

Tout au-dessus de la grande ville

Je me balade sur mon fil

Moi funambule promeneur du ciel

Entre l´Empire State et Babel

J´ai tendu mon bout de ficelle

Et les oiseaux m´ont fait la courte échelle

Je suis bien là-haut

Sous le chapiteau

Des étoiles et du soleil

Au dessus des guerres

Du fracas de la terre

Je me fous du temps

Je me fous du vent

Qui bousculent mon sommeil

Tant pis si bientôt

Je dois tomber de haut

Tout au-dessus de la grande ville

En équilibre sur mon fil

J´ai le vertige en regardant le ciel

Je sais depuis que je suis né

Que je vais me casser le nez

Je sais que seuls les fous et

Les oiseaux

Ont des ailes dans le dos

Dis moi comment tu fais pour voler

Toi qui sembles me parler

L´oiseau l´infiniment petit

Toi le voisin du paradis

Pourquoi je pourrais pas voler

Moi qui voudrais décoller

Moi qui suis là cloué au sol

Comme à l´aimant d´une boussole

Dis comment tu fais pour voler

Ô je voudrais tant m´évader

De cette peau qui n´est plus rien

Souvent qu´une peau de chagrin

Високо над великим містом

Я блукаю по своїй нитці

Я канатохідець неба

Між Емпайр-Стейтом і Бабелем

Я простяг свою мотузку

І пташки дали мені коротку драбину

Мені там добре

Під наметом

Зірки і сонце

Над війнами

Від краху землі

Мене не хвилює час

Мене не хвилює вітер

що заважає мені спати

Шкода, що так скоро

Я повинен впасти зверху

Високо над великим містом

Балансується на моєму дроті

У мене паморочиться голова, дивлячись на небо

Я знаю з народження

Що я собі носа розіб'ю

Я знаю, що тільки дурні і

Птахи

Мають крила на спині

Скажи мені, як ти літаєш

Ти, який ніби розмовляєш зі мною

Нескінченно маленький птах

Ти сусід раю

Чому я не можу літати

Я, хто хотів би злетіти

Я, хто тут прикутий до землі

Як магніт компаса

Скажи, як ти літаєш

О, я б так хотіла втекти

З цієї шкіри це нічого

Часто лише цівкою