Ушаночка - Геннадий Жаров

Бегут, стучат…

Бегут колесики гуськом.

Спешат, хотят

Пугнуть мальчишечку Сибирским холодком.

А я ушаночку поглубже натяну

И в свое прошлое с тоскою загляну.

Слезу смахну,

Тайком тихонечко вздохну.

Тайком тихонечко вздохну.

Бегут деньки,

Бегут неведомо куда,

Зовут меня,

Туда, где в дымке зеленеют города.

А я ушаночку поглубже натяну

И в свое прошлое с тоскою загляну.

Слезу смахну,

Тайком тихонечко вздохну.

Тайком тихонечко вздохну.

Бегу один,

Бегу к зеленым городам,

И вдруг, гляжу —

Собаки мчатся по запутанным следам.

А я ушаночку поглубже натяну

И в свое прошлое с тоскою загляну.

Слезу смахну,

Тайком тихонечко вздохну.

Тайком тихонечко вздохну.

А я ушаночку поглубже натяну

И в свое прошлое с тоскою загляну.

Слезу смахну,

Тайком тихонечко вздохну.

Тайком тихонечко вздохну.

Біжать, стукають…

Біжуть коліщата гуськом.

Поспішають, хочуть

Налякати хлопчика Сибірським холодком.

А я ушаночку глибше натягну

І в своє минуле з тугою загляну.

Злізу змахну,

Потай тихенько зітхну.

Потай тихенько зітхну.

Біжуть дні,

Біжать невідомо куди,

Звати мене,

Туди, де в димку зеленіють міста.

А я ушаночку глибше натягну

І в своє минуле з тугою загляну.

Злізу змахну,

Потай тихенько зітхну.

Потай тихенько зітхну.

Біжу один,

Біжу до зелених міст,

І раптом, дивлюсь —

Собаки мчать по заплутаним слідам.

А я ушаночку глибше натягну

І в своє минуле з тугою загляну.

Злізу змахну,

Потай тихенько зітхну.

Потай тихенько зітхну.

А я ушаночку глибше натягну

І в своє минуле з тугою загляну.

Злізу змахну,

Потай тихенько зітхну.

Потай тихенько зітхну.