Нинка - Геннадий Жаров

Я помню, Нинка, ты была тогда

На тысячи других так непохожа,

И смуглая, обветренная кожа

Меня пленила враз и навсегда.

А наутро ты мне не сказала

Нежных слов, глядела, как чужая.

Нашу пристань с грустью покидаю,

А ты меня задерживать не стала.

Ах, Нинка!

Ах, Нинка, пластинка отыграла

Печальными аккордами органа.

И на пол слезинка за слезинкою упала,

Как гильза из горячего нагана.

Ах, Нинка!

Ах, Нинка — грустинка на губах,

С улыбкою похожей на насмешку.

Я, видимо, забыл сказать о главном впопыхах,

Ты не простила мне такую спешку!

Я шел, как пьяный, вдоль Москвы-реки,

Курил, и от обиды кровь вскипала.

Мне не забыть тепла твоей руки

И тихого упрека без скандала.

А Нинка знала, что была тогда

На тысячи других так не похожа.

Теперь я для нее, как тот прохожий,

Мелькнувший и забытый навсегда.

Ах, Нинка!

Ах, Нинка, пластинка отыграла

Печальными аккордами органа.

И на пол слезинка за слезинкою упала,

Как гильза из горячего нагана.

Ах, Нинка!

Ах, Нинка — грустинка на губах,

С улыбкою похожей на насмешку.

Я, видимо, забыл сказать о главном впопыхах,

Ты не простила мне такую спешку!

Я пам'ятаю, Ніно, ти була тоді

На тисячі інших так несхожа,

І смугла, обвітрена шкіра

Мене полонила враз і назавжди.

А на ранок ти мені не сказала.

Ніжних слів дивилася, як чужа.

Нашу пристань з|сумом покидаю,

А ти мене затримувати не стала.

Ах, Нінка!

Ах, Нінка, платівка відіграла

Сумними акордами органу.

І на підлога сльозинка за сльозинкою впала,

Як гільза з гарячого нагану.

Ах, Нінка!

Ах, Нінка — сумочка на губах,

З посмішкою схожою на глузування.

Я, мабуть, забув сказати про головне похапцем,

Ти не пробачила мені такий поспіх!

Я йшов, як п'яний, уздовж Москви-ріки,

Курив, і від образи кров скипала.

Мені не забути тепла твоєї руки

І тихого докору без скандалу.

А Нінка знала, що була тоді

На тисячі інших так не схожа.

Тепер я для неї, як той перехожий,

Миготливий і забутий назавжди.

Ах, Нінка!

Ах, Нінка, платівка відіграла

Сумними акордами органу.

І на підлога сльозинка за сльозинкою впала,

Як гільза з гарячого нагану.

Ах, Нінка!

Ах, Нінка — сумочка на губах,

З посмішкою схожою на глузування.

Я, мабуть, забув сказати про головне похапцем,

Ти не пробачила мені такий поспіх!